Об'єкт дослідження – хворі на рак прямої кишки, у яких у післяопераційний період розвинувся некроз зведеної кишки (НЗК); мета – підвищити ефективність лікування хворих на колоректальний рак шляхом профілактики розвитку НЗК та оптимізації тактики корекції цього ускладнення; методи – клінічні, інструментальні (ендоскопічні, рентгенологічні, ультразвукові ), лабораторні, статистичні; новизна – вперше вивчено вплив факту збереження внутрішньостінкового артеріального кровопостачання товстої кишки від рівня перетину її брижі в дистальному напрямку на 20-40 мм і можливість достовірної оцінки достатності кровопостачання товстокишкового трансплантата за наявності пульсуючого струменя артеріальної крові з основ відсічених жирових підвісок, розташованих на одній осі на відстані в 10-20 мм один від одного; вперше вивчено вплив факту можливості розвитку НЗК унаслідок стискання й перегинання надлишку зведеної кишки на промежині; вперше доведена можливість повторного зведення трансплантата з боку промежини, установлені чинники розвитку повторного стенозу колоанального сполучення, а саме: недостатня площа шкіри, що видаляється, розвиток ішемічних змін у шкірних шматках під час різноманітних видів пластики, які передбачають розрізи шкіри з гострими кутами; доведено, що одним із чинників, які погіршують якість життя хворих із НЗК, є використання стандартного калоприймача; виявлено, що однією з причин погіршення якості життя хворих із НЗК після операції є розвиток великих післяопераційних вентральних гриж і пов'язана з цим необхідність виконання повторного оперативного втручання та обмеження фізичної активності; результати – розроблений комплекс заходів, що дозволяє зменшити частоту НЗК; оптимізована тактика лікування НЗК залежно від часу й рівня виникнення некрозу; застосування розробленої тактики дозволило знизити (p<0,05) ризик розвитку післяопераційних ускладнень у цієї категорії хворих у порівнянні з методикою, яка використовувалася раніше (період з 1990 по 1999 рр.), зменшити післяопераційну летальність у 2 рази – з 12,5±2,5 % до 6,2±2,5 %; застосування 3-етапної профілактики НЗК з використанням розробленого комплексу профілактичних заходів дозволило знизити ризик його розвитку в 3,7 рази, при цьому встановлено, що відмінна, гарна, задовільна й відносно задовільна якість життя хворих на рак прямої кишки з НЗК під час лікування з використанням розробленої методики була виявлена у 80,9 ± 4,2 % хворих (у групі контролю –59,1 ± 4,0 % хворих) (р<0,001); впроваджено – в практику КЛПУ «Міський міжрайонний онкологічний диспансер м. Маріуполь», КЛПУ «Міський онкологічний диспансер м. Краматорськ», а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету; галузь використання – лікувально-діагностичний процес онкологічних відділень, науковий і педагогічний процеси кафедр онкології медичних навчальних закладів.
