Актуальність теми дисертації обумовлена тим, що сьогодні є всі підстави констатувати недосконалість процедури надання адміністративних послуг у сфері внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо керівника юридичної особи. В умовах активного розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та їх широкого застосування в багатьох адміністративно-правових аспектах, зокрема й унесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про керівника юридичної особи, дедалі більшої актуальності набуває питання доречної оперативності такої адміністративної процедури. Оскільки наявну адміністративну процедуру не узгоджено з нормами трудового права, які ґрунтуються на Конституції України та численних ратифікованих Україною нормах міжнародного права, сформувалася міжгалузева колізія між нормами матеріального та процесуального права, що регулюють відносини, які є темою цієї роботи.
Недоліком правового регулювання такої процедури внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру як безпосередньо адміністративної послуги є законодавча неврегульованість зазначеного питання – з позиції керівника, який виявив бажання реалізувати своє конституційне і міжнародне право на вільний вибір праці, у іншій організації чи на підприємстві.
Запропоновано: а) запобіжні заходи щодо унеможливлення ситуації, що є предметом дослідження, на етапі призначення керівника та внесення первинних відомостей про нього до Єдиного державного реєстру; б) підготовчий комплекс організаційно-господарських питань, що обов’язково мають передувати початку ініціювання керівником адміністративної процедури щодо внесення змін до відомостей в Єдиний державний реєстр; в) безпосереднє звернення з боку керівника, що є його волевиявленням, за бажання звільнитися з посади за адміністративною послугою проведення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі; г) дії державного реєстратора на етапі ознайомлення із заявою і наданим пакетом документів як початкової стадії надання адміністративної процедури; д) внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи до Єдиного державного реєстру.
Зважаючи на викладену проблематику, у дисертації запропоновано шляхи реформування через розроблення пропозицій із внесення змін до Закону № 755-IV на випадок волевиявлення керівника звільнитися з посади на підставах, визначених КЗпП, чи тимчасово вимушеної його відсутності на робочому місці (наприклад, хвороба).
Такі пропозиції ґрунтуються на підставі:
1) удосконалення наявного в ЄДР інституту «особи, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» шляхом внесення до наведеного формулювання змін і викладення у такій редакції: «особи, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а за відсутності керівника, виконувати його повноваження»;
2) обґрунтування встановленого періоду ймовірної відсутності органу управління (керівника) на підприємстві:
– короткостроковий період – до 12 місяців;
– середньостроковий період – від 12 місяців;
– довгостроковий період – від 24 місяців (за певних умов);
3) упровадження адміністративно-правового механізму заміщення органу управління на підприємствах через удосконалення процедури ведення ЄДР.
