Чечин М. Ю. Освіта як засіб виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі

Дисертацію присвячено дослідженню освіти як одного з найвпливовіших засобів виправлення та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі. Розглядаються загальнотеоретичні засади забезпечення права засуджених до позбавлення волі на освіту, зокрема проаналізовано сучасний стан наукової розробки питань організації освіти засуджених до позбавлення волі. На підставі чого стверджується, що в існуючих наукових розробках відсутній послідовний підхід до віднесення освіти до певного напряму роботи установ виконання покарань, при цьому невмотивованою є позиція віднесення загальноосвітнього та професійно-технічне навчання суто до заходів соціально-виховної роботи. Вивчається зміст поняття освіта засуджених до позбавлення волі та значення освіти засуджених в процесі виконання – відбування покарання у виді позбавлення волі. Окрема увага приділяється питанню міжнародних стандартів і практики забезпечення реалізації засудженими права на освіту. Для повноти аналізу визначеного в роботі предмета дослідження розмежовується основні форми освіти, що реалізуються в установах виконання покарань. Детально розглядаються особливості формальної освіти, як основного напрямку освіти засуджених. Окрему увагу зосереджено на розгляді існуючого стану та перспективних напрямів поширення неформальної та інформальної освіти задля підвищення якості організації процесу виправлення та ресоціалізації засуджених. Інформальна освіта має розглядатись пріоритетним напрямком при плануванні розвитку соціально-виховної роботи в УВП. Освіта засуджених повинна включати в себе весь комплекс поступальних процесів формального чи іншого навчання, за допомогою яких такі особи мали б можливість розвивати свої здібності, збагачувати свої знання та вдосконалювати технічні та професійні кваліфікації або ж застосовувати їх в новому напрямку для задоволення своїх потреб. Навчання засуджених має охоплювати як формальну, так і безперервну освіту, неформальне навчання і весь спектр неофіційного навчання, існуючих в суспільстві. Основною метою безперервного неформального навчання засуджених під час відбування покарання повинно бути створення за допомогою засобів зовнішнього впливу необхідних умов для формування у засуджених основних компетенцій соціально адаптованої людини у сферах пізнавальної, цивільно-громадської, соціально-трудової, культурно-дозвільної діяльності та побутовій сфері. Запропоновано до штату колоній ввести спеціалізованих співробітників з метою організацію взаємодії різних суб’єктів щодо освіти засуджених, просвіти цих осіб у галузі навчання та оптимізації витрат на освітню діяльність та приведення до міжнародних стандартів та європейської практики стану організації неформальної та інформальної освіти Автором детально аналізується ставлення засуджених до позбавлення волі до різних видів освітньої діяльності в процесі відбування покарання та оцінка ефективності інших засобів виправлення та ресоціалізації. Висвітлюється проблематика зміни вихідних засад організації та впровадження освіти в місцях позбавлення волі. Пропонується створення методичних кабінетів в кожній установі виконання покарань для забезпечення доступу засуджених до різноманітних освітніх послуг, організації й управління процесом їх навчання. В роботі наводиться розроблений за результатами роботи над дисертації законопроект змін до Кримінально-виконавчого кодексу України направлений на удосконалення освіти засуджених. Сформульовано дефініцію «освіта засуджених до позбавлення волі», під якою пропонується цілеспрямований процес навчання під час відбування покарання у виді позбавлення волі з метою їх виправлення і створення умов для ресоціалізації шляхом формування ключових (базових) освітніх компетенцій. Сформульовано висновок, що зміна вихідних засад організації та впровадження освіти в місцях позбавлення волі має відбуватися за такими напрямами: - індивідуалізація освіти засуджених на основі ретельної перевірки даних про попереднє навчання і досвід; - зміна значення режиму в установах виконання покарань; - використання модульних або одиничних курсів; - проходження навчання персоналом закладів освіти, що працюють з засудженими; - легалізація (визнання) отриманих у ході неформальної освіти навичок; - орієнтація освіти та навчання на працевлаштування після звільнення; - залучення потенційних працедавців до професійного навчання; - поширення електронного та дистанційного навчання; - створення конкурентного середовища у сфері надання освітніх послуг засудженим та запровадження купівлі освітніх послуг на основі тендерів.