Грабовська С. В. Нейрофізіологічні реакції на дію низьких доз хлорпірифосу у щурів і їх потомства

Дисертацію присвячено вивченню впливу фосфорорганічного пестициду хлорпірифосу (ХПФ) на нейроповедінкові параметри лабораторних щурів, зокрема на рівень їхньої тривожності, дослідницьку активність, короткочасну та довготривалу пам'ять. Досліджували зміни цих показників у інтоксикованих щурів та їхнього потомства. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні нейроповедінкових особливостей другого покоління щурів – потомства, отриманого від інтоксикованих самиць, яке не зазнавало безпосереднього впливу ХПФ ні під час гестації, ні протягом постнатального розвитку. За хронічного введення (щоденно впродовж 30 діб) статевозрілим самицям щурів ХПФ у дозах 5, 10 та 15 мг/кг, істотних стійких змін у їхній поведінці виявлено не було. Однак, у потомства, яке згодом було отримано від цих тварин, мали місце істотні статистично вірогідні нейроповедінкові відхилення: надмірна рухова активність, значне зниження тривалості та кількості завмирань. Загалом, у цій групі щурів спостерігали поведінку, що нагадувала прояви синдрому гіперактивності. Окрім того, у цій групі, порівняно з контролем, частка виживання потомства до дорослого віку була значно меншою, коефіцієнт Кетле також знижувався. Одноразове введення препарату ХПФ у дозах 15, 30 та 60 мг/кг самицям щурів викликало у них зниження активності АХЕ та зростання активності лужної фосфатази, однак не призвело до істотних змін у їхній поведінці. У потомства цих самиць, зачатого за 10 діб після інтоксикації, було виявлено ознаки підвищеної тривожності в низько–стресогенних умовах, аномальна реакція на помірний стрес. Підсумовуючи одержані дані, можна стверджувати наявність впливу інтоксикації навіть низькими дозами ХПФ на функціональний стан ЦНС тварин, які піддавалися інтоксикації, а також їхнього потомства. Зокрема, у потомства самиць, яким вводили ХПФ, спостерігалися ознаки гіперактивності.