Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу міжнародно-правових аспектів становлення та розвитку інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора. Проаналізована правова природа та специфіка принципу «реального зв’язку» історичні чинники його виникнення. Досліджено поняття судна в міжнародному морському праві, розглянуто сучасні критерії визначення «реального зв’язку» з державою прапора.
Окрему увагу приділено діяльності Міжнародної морської організації (ІМО), яка внесла значний вклад в розвиток та імплементацію державами конвенційних норм, що визначають зміст даного принципу. Узагальнено практику Міжнародного Суду ООН, Міжнародного трибуналу з морського права та арбітражних органів, що стосується суперечок, які виникають в процесі здійснення державами «реального зв’язку» з суднами власної національності.
Деталізовано особливості поняття «реального зв’язку» судна з державою прапора, що полягає у визначенні його на основі поєднання внутрішнього права та норм міжнародного морського права.
Кожне судно для свого подальшого використання, на вимогу міжнародного морського права, має бути зареєстроване під прапором певної держави. Показано, що початком зв’язку судна з державою прапора є реєстрація цього судна. Необхідність забезпечення «реального зв’язку» між державою та суднами сьогодні є однією з ключових проблем, які ще до кінця нерозв’язані в силу суперечливої практики держав. Досліджено різноманітні концепції «реального зв’язку» судна з державою прапора, що віддзеркалюють відповідну практику держав, і яка нерідко суперечить одна одній. Наведено аргументи на користь договірної концепції юрисдикції судна держави прапора порівняно з територіальною, персональною та визнання концепціями, що має сприяти дотриманню державами «реального зв’язку» з судном її національності.
Доводиться, що колізія юрисдикцій держав відносно судна у міжнародному морському праві немає універсального вирішення, підлягаючи розв’язанню в кожному конкретному випадку, що має свою специфіку. Існуюча в міжнародному морському праві ієрархічна пріоритетність застосування юрисдикції у випадку колізії, все ще характеризується абстрактністю, зумовленою відсутністю в ньому достатніх спеціальних норм.
Конвенція ООН з морського права 1982 р. більш детально визначила обов’язки держави прапора судна, виходячи з деталізації нею внутрішньоправових заходів технічного, адміністративного та соціального характеру, що стала важливою новацією в розвитку принципу «реального зв’язку».
Доведено необхідність прийняття міжнародно-правового акту з єдиними стандартами, що стосуються надання державою права плавання під її прапором.
Для України є надзвичайно важливим питання ратифікації Конвенції про умови реєстрації суден 1986 р. (чинності ще не набула). Вона спрямована на уніфікацію умов реєстрації судна і закріплення мінімальних умов реєстрації, забезпечення і зміцнення «реального зв’язку» судна з державою прапора. В ній міститься також вимога про утворення в державі прапора компетентної національної морської адміністрації, що, безумовно, сприятиме реалізації на практиці зазначеного зв’язку.
