Тютенко Р. В. Соціальний портрет офіцера українських армій періоду Національної революції (1917–1921 рр.).

Дисертація є системним дослідженням колективного портрету українського офіцера армій Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки у 1917–1921 рр. У центрі дослідження постає офіцер як людина з її професійними і приватними проблемами, набуттям досвіду та повсякденними практиками. У дослідженні висвітлено особливості появи українського офіцерського корпусу, його розвиток в українських арміях у період революційних подій 1917–1921 рр. Було простежені суспільні, політичні настрої офіцера під час революцій, війн, змін влади, особисте ставлення офіцерів до війни, сприйняття себе у війнах проти ворогів УНР/ЗУНР та місця України у цих війнах. Досліджено родинне походження офіцера, умови отримання освіти в навчальних закладах та життєвий шлях після поразки Української революції 1917–1921 рр. Також представлено образи українських офіцерів в інтерпретаціях особових, візуальних джерел та художньої літератури. У дисертації доведено, що українські офіцери становили окрему соціальну цілість, поєднану спільною ідентичністю, а їхня роль у відродженні держави та української нації на початку ХХ століття була однією із найзначніших.