Бурачик А. І. Морфофункціональна характеристика супрахіазматичних ядер гіпоталамуса за умови стресу

Об’єкт - особливості структурної організації супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умови різної модифікації фотоперіоду; мета – з’ясувати закономірності морфофункціональних змін супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів й експресії гена ранньої відповіді с-fos за різної тривалості фотоперіоду та за умови їх корекції мелатоніном; методи - гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні, імуногістохімічні, денситометричні, імунофлуоресцентні, математичної статистики; результати - вперше встановлено більш виражені загальні добові закономірності структурної перебудови супрахіазматичних ядер гіпоталамуса за умови постійного освітлення, ніж за світлової деривації, на підставі комплексного вивчення характеру щільності мелатонінових рецепторів 1а типу у нейронах супрахіазматичних ядер впродовж доби отримано переконливі докази фотоіндукованого її порушення з припиненням добових коливань у середніх тенденціях, вперше показано, що індикатором раннього десинхронозу центральних механізмів циркадіанних ритмів головного мозку щурів є порушення експресії гена швидкої функціональної відповіді с-fos і детермінованого ним імуноспецифічного білка с-Fos у пейсмекерних нейронах супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при диспінеалізмі, доведена закономірність, згідно з якою уведення екзогенного мелатоніну (1,0 мг/кг) сприяло зростанню резистентності ультраструктур до світлового стресора, поліпшенню показників площі компонентів нейронів супрахіазматичних ядер та концентрації в них РНК.