Стаднік В. Є. Синтез, структура і властивості плівок меркурій сульфіду та меркурій селеніду і твердих розчинів на їхній основі

Запропоновано обґрунтований вибір складу реакційних систем на основі розрахунку граничних умов утворення малорозчинних форм халькогенідів меркурію без домішок побічних продуктів з використанням чотирьох комплексоутворюючих реагентів для синтезу плівок HgS і шести комплексоутворюючих реагентів для синтезу плівок HgSе. За результатами аналізу іонних рівноваг у системах Hg2+–Lx–(NH2)2CS та Hg2+–Lx–Na2SeSO3 запропоновано використання тіокарбаміду та натрій тіосульфату для синтезу плівок HgS і HgSe відповідно. Експериментально визначені значення енергії активації процесу синтезу плівок HgS і HgSe, а також проведено квантово-хімічне моделювання хімізму ХО плівок HgS з (NH2)2CS та ХО плівок HgSе з KI, KSCN та Na2S2O3 на основі запропонованої гіпотези про можливе формування проміжних реакційноздатних комплексів, що мають колоїдну природу та є структурними ланками в процесі синтезу плівок халькогенідів меркурію за рахунок кооперативних і флуктуаційних явищ у розчині. Проведено порівняння процесів осадження плівок HgS і HgSe з різними комплексоутворюючими реагентами на основі розрахованих енергетичних діаграм стадій модельованого хімізму ХО плівок методом PM6. Синтезовано й охарактеризовано плівки HgS та HgSe, плівкові тверді розчини HgSxSe1-x, CdxHg1-xSe, тернарної сполуки Hg3I2Se2 та структури із подвійних шарів ZnS/HgS, HgS/ZnS, ZnSe/HgS, HgSe/ZnS, HgS/CdS, HgSе/CdS. У складі структур HgS/ZnS та HgS/CdS встановлено наявність фази сполуки HgS кубічної модифікації, що є наслідком примусової орієнтації матеріалу плівки до матеріалу підкладки.