Яремина І. В. Медико-соціальне обґрунтування економічних механізмів оптимізації госпітальної медичної допомоги вторинного рівня (на прикладі стаціонарних відділень м. Вінниці).

У дисертації обґрунтовані можливості зниження ризику повторної госпіталізації на базі спеціально розробленої економетричної модель поведінки лікаря стаціонару в умовах різного навантаження пацієнтами з використанням розкладу за Слуцьким. Ефекти моделі показали, що зростання конкурентного середовища призводить до: а) зменшення кількості послуг, що надаються лікарем стаціонару; б) переключення на виконання функцій, які сприяють підвищенню якості лікувального процесу; в) збільшення середньої тривалості лікування. Висновки теоретичної економічної моделі верифіковані емпірично. Зокрема показані сучасні тенденції: а) скорочення кількості лікарів стаціонарних відділень; б) збільшення навантаження лікаря стаціонару пацієнтами та ліжко-днями в) зменшення середньої тривалості перебування у стаціонарі. За результатами трьох специфікацій МРН моделі на панельному масиві 2220 пацієнтів показано, що за збільшення навантаження лікар достовірно (р<0,05) скорочує середній термін перебування пацієнта у стаціонарі. Оцінки ефектів МРН моделі конкурентних ризиків показали, що у разі наступної госпіталізації з тієї ж причини, що була здійснена попередня, кожний додатковий день перебування у стаціонарі при вирівнянні на вік, діагноз та інші змішувальні фактори, забезпечує достовірний приріст ТПМГ на 2,5%. Обґрунтовані економічні механізми зменшення ризику повторних госпіталізацій, а саме: а) компенсація повороту кривої прибутку через компенсаторні механізми оплати якості праці лікаря стаціонару; б) збільшення цінової еластичності попиту споживача стаціонарних послуг; в) зменшення монополістичної потужності виробника стаціонарних медичних послуг; е) посилення монопсонічної потужності споживача медичних послуг. Впровадження окремих елементів системи довело свою ефективність як за експертною оцінкою, так і за натурним експериментом.