Ковальов В. В. Патогенетичні особливості ураження нирок у ранній період скелетної травми різної тяжкості, ускладненої крововтратою

У дисертації вперше проведено порівняльний аналіз прооксидантно-антиоксидантних, функціональних і морфологічних порушень нирок, рівень ендотоксикозу та цитокіногенезу з 1 до 7 діб після моделювання скелетної травми різної тяжкості та додаткової крововтрати. Показано, що нанесення травм супроводжується посиленням процесів ліпопероксидації, компенсаторним зростанням активності супероксидисмутази і зниженням активності каталази у кірковому і мозковому шарах нирки та збільшенням вмісту у сироватці крові фракцій молекул середньої маси. Вперше встановлено, що за умов модельованих травм істотно знижується діурез та швидкість клубочкової фільтрації, проксимальний і дистальний транспорт іонів натрію, збільшується вміст іонів калію в сироватці крові, підвищується екскреція іонів натрію, калію та білка, знижується відносна реабсорбція води. Ускладнення ізольованої скелетної травми крововтратою і внутрішньочеревинною гематомою поглиблюють виявлені порушення протягом усього терміну експерименту. Додаткове збільшення тяжкості скелетної травми за рахунок перелому суміжного стегна зумовлює більші порушення, які стають статистично вірогідними через 7 діб посттравматичного періоду. Доведено, що на тлі модельованих травм виникають морфологічні порушення тканин нирок, які супроводжуються розвитком виражених дистрофічних та некротичних змін епітеліоцитів вивідних канальців та домінують через 7 діб посттравматичного періоду після нанесення перелому обох стегон, супутньої крововтрати і гематоми черевної порожнини.