Авілова О. В. Морфофункціональні особливості тимусу та селезінки за умов дії ксенобіотиків (анатомо-експериментальне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001647

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.01 - Нормальна анатомія

23-10-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.03

Анотація

Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей тимусу та селезінки лабораторних щурів-самців популяції WAG в нормі та за умов дії на організм ксенобіотиків, а саме тригліцидилового ефіру поліоксипропілентріола (ТЕППТ) та пропіленгліколя-1,2 (ПГ). Встановлено межі індивідуальної мінливості морфометричних параметрів тимусу та селезінки щурів у нормі (min - max): маси, об'єму, ширини, довжини, висоти, індекс тимусу (IndТ), висотно-поздовжній індексe (Ind ВПв), висотно-поперечний індексe (Ind ВП) та під впливом ТЕППТ, ПГ 1/10ДЛ50 та 1/100ДЛ50. Проведено порівняльний аналіз впливу ТЕППТ між обома дозами на морфометричні показники тимусу та селезінки встановлено максимальні зміни маси органів на 7 добу, їх довжини та ширини на 30 добу, висоти - однаковий вплив упродовж експерименту. За даними порівняльного аналізу впливу ПГ між дозам на морфометричні показники тимусу та селезінки визначено однаковий вплив протягом експерименту (р<=0,05). Морфологічні зміни у тимусі та селезінці під впливом ксенобіотиків залежать від тривалості експерименту, використаної дози, та виду ксенобіотика. Найбільш виражені зміни органів встановлені при застосуванні ТЕППТ 1/10ДЛ50 на 45 добу та характеризуються зменшенням щільності клітинних елементів у кірковій зоні тимуса на 28,76 %, у мозковій зоні - на 28,23 та у селезінці на 27,70 % у мантійній зоні та 24,09 % у маргінальній зоні. Виявлені ультрамікроскопічні особливості органів під впливом ксенобіотиків різних доз та встановлені морфофункціональні зміни у тимусі та селезінці зумовлені впливом ТЕППТ і ПГ на процеси алкілування, що призводить до загибелі клітин шляхом апоптозу, про що свідчить активність ензиму MGMT, яка змінюється з його активацією у ранні терміни (7 доба) та поступово зменшується у наступний період, і реалізується у статистично достовірних даних у тварин виведених з експерименту через 45 днів. При застосуванні ТЕППТ 1/10ДЛ50 на 45 добу активність MGMT зменшується на 33,94%, при застосуванні ПГ 1/10ДЛ50 на 22,62%.

Схожі дисертації