Знамеровський С. Г. Патофізіологічні механізми розвитку експериментального жовчного перитоніту та методи його корекції

Дисертація присвячена визначенню патофізіологічних механізмів розвитку експериментального жовчного перитоніту (ЖП) та патогенетичному обґрунтуванню методів їхньої корекції. ЖП є загрозливою патологією черевної порожнини, яка по ступеню важкості, прогнозу і відсотку летальності залежить від ендогенної інтоксикації. Використана в експерименті модель ЖП якісно відтворювала патогенез захворювання, що було підтверджено динамікою досліджуваних показників. На кінець третьої доби усі тварини без корекції загинули, при цьому групи з антибіотикортерапією та комплексною корекцією вижили та мали приблизно однакові показники. На кінець сьомої доби суттєво позначилась перевага запропонованої нами комплексної корекції у порівнянні із традиційною антибіотикотерапією, перш за все у більшій кількості тих тварин, які вижили. При досліджені аспартатамінотрансферази найбільш виражена позитивна динаміка у четвертій групі спостерігається на 7-му добу. Активність аланінамінотрансферази у цій групі більшою мірою наближається до значень норми на третю добу. В результаті проведених досліджень доведено, що лейкоцитарний індекс інтоксикації є важливим діагностичним тестом в патогенезі експериментального перитоніту, зокрема на першу та третю добу дослідження відмічається його підвищення на тлі змодельованого патологічного процесу. Запропонований нами спосіб санації черевної порожнини за допомогою комплексного використання натрію гіпохлориду, декаметоксину, натрію гіалуронату підтвердив свою ефективність також і при аналізі динаміки показників загального білка та білірубіну. Позитивна динаміка кількості еритроцитів при запропонованому нами комплексному способі корекції спостерігається уже на третю добу і зберігається до 7-ї. Показники гемоглобіну та гематокриту також значно покращуються протягом дослідження в порівнянні з даними як 2-ї, так і 3-ї групи та наближаються до нормативних значень. При дослідженні ШОЕ у групі щурів з запропонованим нами способом корекції на 3-ю та 7-му добу виявлено значне покращення показників.