Халайцан В. П. Мистецтво паркобудування в культурному житті Поділля XVIII – початку ХХ століття.

У роботі з’ясовано наявність значного масиву недостатньо дослідженого культурного спадку, зокрема паркових утворень Поділля. Процес маєткового паркобудування на Поділлі, розквіт якого спостерігався в хронологічних межаж XVIII – початок XX ст., розглядається з огляду на соціально-політичні умови часу дослідження.Проаналізовано ґенезу паркового мистецтва. Обґрунтовано послідовність зміни паркових формацій, пов’язаних із розвитком землеробства в регіонах із сприятливими умовами. Визначено основні шляхи ґенези європейського мистецтва паркобудування. Простежено відображення головних стилістичних особливостей паркових об’ємно-просторових рішень різних територій та епох.Виявлено часткову або повноцінну присутність основних стильових ознак у структурі окремих паркових ансамблів Поділля.З’ясовано особистісні впливи власників на формування паркових композицій. Досліджено впливи наявності паркової структури на мистецьке, культурне і суспільне життя краю.Визначено потенційні можливості дослідження та реконструкції маєткових парків Поділля, практичне застосування яких є можливим і доцільним у контексті розвитку регіонального й тематичного туризму, краєзнавчої справи.