Охотникова О. В. Меритократія як механізм формування управлінської еліти: теоретико-методологічні засади

Здійснено аналіз наукових підходів до поняття «меритократія», історичний аналіз розвитку меритократії у світі. Обґрунтовано, що меритократичний принцип у відборі управлінських кадрів виявляється у ранній селекції талановитих осіб, які мають управлінські здібності, харизму, високий рівень інтелекту, комунікаційні здібності, а також є чесними, відповідальними, неупередженими з власним особистісним стержнем. Принцип меритократії в системі формування управлінської еліти виявляється у рівному доступі до системи публічного управління всіх професійно підготовлених осіб з високим рівнем моральних якостей, які пройшли відповідний відбір та мають досвід діяльності у сфері управління. Визначено, що меритократія як механізм формування управлінської еліти – це відбір до управлінської еліти здібних кандидатів, їх просування та розвиток. Крім того, меритократія розуміє під собою таку систему формування управлінської еліти через унормовані іспити (тести, відповідні системи оцінювання), яка пов’язана з найкращими талантами, важливими професійними навичками та знаннями, а також рівнем інтелекту. Еліта – частина суспільства, яка володіє певними матеріальними та не матеріальними активами та впливає на суттєві рішення в суспільстві та державі. Управлінська еліта – це частина еліти з відповідаю фахової підготовкою, досвідом роботи та репутаційним капіталом, які працюють на політичних посадах та посадах категорії «А» державної служби, мають спектр управлінських повноважень та впливають на формування та реалізацію державної політики. Формування управлінської еліти – це сукупність механізми розвитку та удосконалення кадрового потенціалу професійних кадрів, які працюють на політичних посадах та посадах категорії «А» державної служби, мають спектр управлінських повноважень та впливають на формування та реалізацію державної політики. Обґрунтована модель формування управлінської еліти, до основних елементів якої відповідно до меритократичного принципу слід віднести наступні: селекція (тобто відбір) талановитої молоді після школи; навчання талановитої молоді; стажування; проходження практики в державних органах влади; підвищення кваліфікації; саморозвиток персоналу; мотивація кадрів; кар’єрне зростання; багаторазове оцінювання як механізм відбору талановитих та обдарованих кадрів. Запропоновано розробити проект Закону України «Про формування та розвиток кадрів системи публічного управління».