Об’єкт: соціокультурний простір Донбасу в роки Другої світової війни, що включає культурну діяльність та задоволення культурних, інформаційних, духовних та дозвіллєвих потреб населення регіону в досліджуваний період; мета: з’ясування сутності культурних процесів на Донбасі в роки Другої світової війни, виявленні регіональних особливостей культурного життя та їх впливу на подальше формування регіональної ідентичності; методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції), загальноісторичні (хронологічний та історико-порівняльний), міждисциплінарні (цитування, контент-аналізу, інтерпретативного аналізу); принципи історизму та неупередженості; у роботі використано комплексний, системний, антропологічний, ціннісний та герменевтичний підходи. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій культурні процеси на Донбасі в роки Другої світової війни вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Уперше: введено визначення «культурний сценарій», що застосовується до впровадження радянської та нацистської культурної політики; запропоновано авторський підхід щодо дослідження культурних процесів у вигляді запровадження відповідного політичній владі регіонального сценарію; відтворено цілісну картину культурного життя Донбасу на різних етапах Другої світової війни; введено до наукового обігу новий фактичний матеріал з теми дослідження; охарактеризовано якісні та кількісні показники культурного життя регіону в роки війни; визначено специфічні риси, форми та змісти культурного простору на Донбасі у досліджуваний період; виявлено, що події Другої світової війни закріпили концепцію радянського культурного сценарію для Донбасу з пануванням радянської, індустріальної, міської культури, соціально-економічної детермінанти, що нівелювало національний чинник культурного будівництва; встановлено, що обумовлений подіями Другої світової війни, радянський культурний «сценарій» для Донбасу вплинув на подальше формування окремішньої регіональної ідентичності. Уточнено: визначення ролі мистецтва у формуванні образу Донбасу; обсяги репресій проти інтелігенції Донбасу в роки війни; розуміння специфіки культурного життя Донбасу в період окупації; кількісні та якісні показники стану культурної сфери Донбасу в роки війни. Набули подальшого дослідження: особливості радянської та нацистської культурної політики; характеристика діяльності культурних установ регіону в досліджуваний період; процес евакуації культурних установ та культурної інтелігенції регіону; особливості відбудовчих процесів у сфері культури регіону; характеристика культурного дозвілля населення в роки війни. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали, положення та висновки дослідження можуть бути використані при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких та дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії Донбасу, історії культури в Україні, створенні навчальних посібників, енциклопедичних видань, методичних посібників. Визначення ролі певних культурних сценаріїв на формування регіональної ідентичності, на основі емпіричних даних та узагальнень дослідження щодо співмірності аналогій із сучасними реаліями, можуть бути враховані при формуванні політики деокупації та відновленні звільнених від тимчасової російської окупації окремих районів Донецької та Луганської областей.
