Гайова Л. О. Адаптивні елементи технології виробництва капусти цвітної у Лівобережному Лісостепу України

Об’єкт: процес і закономірності формування та збереження якості капусти цвітної. Мета: експериментальне обґрунтування адаптивних елементів технології виробництва капусти цвітної, яке передбачає підбір гібридів різних строків достигання, застосування регуляторів росту рослин, вибір способів пакування продукції, що забезпечать одержання високих економічних і біоенергетичних показників. Методи: загальнонаукові, польові, лабораторні, статистичні. Новизна: методом багатокритеріальної оптимізації визначено кращі гібриди капусти цвітної за врожайністю і якістю; розроблено моделі прогнозування врожайності капусти цвітної; вивчено вплив регуляторів росту рослин Гумісол-супер, Вимпел, Мегафол на ріст, розвиток, урожайність і якість продукції ранньостиглих гібридів капусти цвітної; встановлено фізичні і теплофізичні властивості головок різних гібридів капусти цвітної; проведено порівняльне оцінювання збереженості продукції капусти цвітної залежно від виду пакування, особливостей гібрида та умов вегетаційного періоду. Результати: визначено потенціал гібридів капусти цвітної, параметри їх адаптивності до умов Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що врожайність і маса головок гібридів має сильну пряму залежність від ГТК, суми опадів за вегетаційний період і середньодобової температури повітря (r = 0,93 ± 0,01…0,99 ± 0,01).Визначено кращі гібриди капусти цвітної ранньостиглої (Лівінгстон F1, Кул F1) та пізньостиглої (Скайвокер F1) для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України.Оцінено ефективність застосування регуляторів росту на рослинах капусти цвітної за функцією бажаності Харрінгтона.З’ясовано, що тривалість вегетаційного періоду гібридів капусти цвітної на 44,0 % залежить від особливостей гібрида, вплив регуляторів росту становить 19,0 %. Визначено, що більший вихід товарної продукції ранньостиглих гібридів забезпечує пакування у стретч-плівку перфоровану – 83,9–84,0 % за 60–70 діб зберігання; пізньостиглих гібридів –у стретч-плівку– 83,0–83,7 % за 100–130 діб залежно від гібрида. Ступінь впровадження: 1колективна монографія, 1 патент на корисну модель. Ефективність розроблених елементів технології виробництва капусти цвітної підтверджено результатами впровадження у двох господарствах Харківської області.