Стрільчик Б. А. Оніричний дискурс сучасної української прози (на матеріалі романів Степана Процюка, Володимира Єшкілєва та Андрія Жураківського).

У дисертації розкрито специфічні риси оніричного дискурсу сучасної української прози на основі дослідження романів «Троянда ритуального болю», «Маски опадають повільно» та «Чорне яблуко» Степана Процюка, «Імператор повені» Володимира Єшкілєва та «Сателіти» Андрія Жураківського. Проаналізовано особливості формування оніричних структур у текстах авторів, їхнє функціонування, способи реалізації у тексті, взаємозв’язки на макро- та мікрорівнях. Простежено процес реалізації неомодерністських оніроелементів у характеротворенні персонажів Степана Процюка та постмодерністських виявів несвідомого у побудові хронотопів Володимира Єшкілєва та Андрія Жураківського. Досліджено особливості оніричних елементів у художніх моделях дихотомій «реальне-ірреальне», «індивідуальне-колективне», «сублімоване-репресоване» у «психобіографічній трилогії». Схарактеризовано алегоричний оніризм романів Степана Процюка як одну з диференційних ознак індивідуально-авторського стилю письменника. Зосереджено увагу на поєднанні часопросторових площин у художньому світі «Імператора повені». Простежено взаємозв’язок постмодерних теорій, пародійно-алюзійного простору як оніричного втілення ідейно-естетичної свідомості; проаналізовано структурні та змістові особливості «Сателітів» Андрія Жураківського як репрезентанта галюциногенно-параноїдального письма. Обґрунтовано наукову доцільність характеристики вказаних текстів у онірокритичному ключі.