Пушкар О. А. Змішана форма вини як кримінально-правова категорія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» (081 – Право). – Академія адвокатури України Міністерства освіти і науки України, Київ, 2018. Дисертаційна робота за характером та змістом розглянутих питань є одним з перших монографічних досліджень змішаної форми вини та проблем її нормативної реалізації в кримінальному праві України.. У дисертації здійснено дослідження розвитку кримінального законодавства та доктрини кримінального права щодо змішаної форми вини, висвітлено зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за злочини зі змішаною формою вини, також розкривається методологія дослідження змішаної форми вини. Надається детальна характеристика правових властивостей змішаної форми вини, досліджується змішана вина в розрізі окремих інститутів Загальної частини кримінального права України. Крім того, розкриваються особливості кваліфікації злочинів зі змішаною формою вини за ознаками суб’єктивної та об’єктивної сторін. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які відповідають змістовним ознакам наукової новизни роботи. Зокрема, вперше визначено групу злочинів зі змішаною формою вини, одним з критеріїв якої є наявність неоднорідного психічного відношення особи до діяння та його наслідків. Розроблено та визначено критерії розподілу складів злочинів зі змішаною формою вини на такі, що прирівнюються до умисних чи необережних. Розроблено проект законодавчого закріпленні змішаної форми вини в Кримінальному кодексі України, зокрема пропонується доповнити Кодекс статтею 25-1 „Змішана форма вини”. Спираючись на аналіз значного обсягу наукової літератури та використання необхідної емпіричної бази в дисертації удосконалено підходи щодо необхідності включення до класифікації різновидів змішаної форми вини такого критерію, як „суб’єкт злочину”, оскільки виходячи з того, чи є суб’єкт злочину загальним чи спеціальним, слід проводити розподіл складів злочинів зі змішаною формою вини на види. Удосконалено підхід щодо формування термінологічного апарату Кримінального кодексу України в частині формулювань суб’єктивної сторони злочину, зокрема пропонується при конструюванні нових складів злочинів та внесенні змін і доповнень до вже існуючих правових норм обов’язково вказувати на психічне ставлення винного до діяння та його наслідків.