Деркач С. М. Оптимізація мікробіологічних процесів при компостуванні субстратів на основі курячого посліду.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U003361

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.07 - Мікробіологія

03-07-2019

Спеціалізована вчена рада

К 79.377.01

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню особливостей розвитку мікроорганізмів при компостуванні курячого посліду та розробці технології отримання біоорганічного добрива за використання селекціонованих мікроміцетів. Досліджено особливості сукцесій мікроорганізмів при компостуванні субстратів на основі курячого посліду. Визначено перспективні, з точки зору інтродукції представників окремих фізіолого-трофічних груп мікроорганізмів до субстрату, стадії сукцесій мікроорганізмів при компостуванні. Встановлено можливість забезпечення керованого процесу компостування курячого посліду за дотримання термінів інтродукції до субстрату активних штамів целюлозолітичних мікроорганізмів. Селекціоновано асоціацію мікроміцетів Trichoderma harzianum 128, до складу якої входять два штами. Асоціація є активним продуцентом низки целюлозолітичних ферментів, характеризується відсутністю фітотоксичності та зоопатогенності, володіє високою антагоністичною активністю до фітопатогенів, здатністю до синтезу позаклітинних фітогормонів. Інтродукція асоціації T. harzianum 128 до суміші курячого посліду з торфом і соломою є доцільною на другий місяць компостування; за цих умов максимальна чисельність інтродукованих мікроскопічних грибів на сьомий місяць компостування сягає 9,7 млн КУО/г сухого субстрату; на восьмий місяць їх кількість залишається достатньо високою (8,8 млн КУО/г сухого субстрату), цей час співпадає із завершенням процесу компостування органічної речовини. Інтродукція асоціації T. harzianum 128 до компостованого субстрату сприяє інтенсивності розкладу соломи та акумулюванню вуглецю і азоту в компості, накопиченню фізіологічно активних речовин, що підвищує його цінність. Встановлено, що експериментальні компости, одержані за участі асоціації T. harzianum 128, містять високі концентрації речовин рістстимулювальної дії. Експериментально показано, що доцільним є застосування компосту локально (для зручності – у гранулах). Ефективність експериментального добрива перевірено протягом трьох років у польових дослідах з картоплею. Отримані дані демонструють найвищий приріст урожайності культури при застосуванні компосту, отриманого за впливу T. harzianum 128. При цьому покращуються показники якості продукції: зростає вміст крохмалю та аскорбінової кислоти у бульбах, знижується вміст нітратів.

Файли

Схожі дисертації