Бордюжа І. П. Оптимізація мінерального живлення картоплі за вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті в Лівобережному Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U003520

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.04 - Агрохімія

01-07-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.04

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертацію присвячено теоретичному і практичному обґрунтуванню шляхів розроблення агрохімічно та економічно ефективної схеми удобрення рослин картоплі за її вирощуванні на темно-сірому опідзоленому ґрунті, яка забезпечує оптимізацію їх живлення шляхом технологічного поєднання використання твердих мінеральних добрив (азотних і калійних) із рідкими (фосфорних), прийомів стимулювання ростових процесів у бульбах (їх оброблення) та продукційних процесів у надземній частині рослин (позакореневе оброблення). Значення одержаних результатів полягало у доповненні сучасних уявлень про зміни агрохімічних характеристик темно-сірого опідзоленого ґрунту за використання рідких форм фосфорних добрив, які обумовлюють позитивні тенденції щодо умов живлення рослин картоплі столової. Застосування фосфорних добрив позитивно впливає на поживний режим вищезазначеного ґрунту. Включення до схеми удобрення замість амофосу рідких фосфорних добрив у нормі P105 на фоні азотно-алійних (N120K180) обумовило середній ступінь забезпеченості мінеральними сполуками азоту шарі ґрунту 0–20 см (15,7–25,2 мг/кг ґрунту), дуже високий стосовно рухомих сполук фосфору (227–277 мг/кг ґрунту) та калію (175–258 мг/кг) у критичний період росту та розвитку рослин картоплі від бутонізації до цвітіння). Застосування рідких фосфорних добрив обумовлювало високу інтенсивність проходження фізіолого-біохімічних процесів у рослинах картоплі у фазу цвітіння: чиста продуктивність фотосинтезу досягала меж 12,1–14,5 г/м2×добу, а листковий індекс – 5,46–6,26. Схема удобрення, яка базувалася на заміні амофосу рідким комплексним добривом (Р105) обумовлювала оптимальний рівень накопичення у рослинах у критичний період (бутонізація-цвітіння) азоту (3,11–4,00 %), високий фосфору (0,61–0,94 %) та калію (4,34–6,75 % на суху речовину). Включення до схеми удобрення картоплі столової замість амофосу рідких фосфорних добрив у нормі Р105, проведення передпосадкового оброблення бульб 0,20 % розчином Атонік Плюс аплікатором на інспекційному столі та двохкратного позакореневого підживлення рослин цим препаратом (2×0,6 л/га) забезпечувало отримання урожайності на рівні 52,2 т/га. Приріст відносно варіанту з амофосом (Р105) склав 14,4 т/га. Зменшення норми фосфору з 105 до 70 кг/га за внесення рідких фосфорних добрив обумовило зниження приросту врожаю на 3,10 т/га, а до 35 кг/га – на 8,70 т/га порівняно із максимальною за фосфором нормою (Р105). Заміна твердих добрив (амофос) рідкими фосфорних (РКД 11–37) обумовлювала збільшення витрат на вирощування картоплі столової. Проте, за рахунок вищої врожайності за цього технологічного прийому вартість продукції порівняно до тих, де застосовували традиційну форму (амофос) підвищувалася до 70 тис. грн, а рівень рентабельності – до 75,1 %. Зменшення норми цих добрив з Р105 до Р70 обумовлювало зниження вартості продукції до рівня 62,2 тис. грн та Р35 – 42,0 тис. грн.

Файли

Схожі дисертації