Об’єкт – система удобрення культур і процеси трансформації поживних речовин у ґрунті.
Мета – розробити методи оптимізації норм мінеральних добрив під пшеницю озиму та математичні моделі прогнозування її урожайності за різних рівнів родючості чорнозему типового Лівобережного Лісостепу України. Методи – польовий, хімічний, системний, розрахунковий, статистичний, багатофакторний регресійний аналіз. Теоретичні результати – розроблено теоретичні підходи до вирішення науково-практичного завдання оптимізації норм мінеральних добрив під пшеницю озиму за різних рівнів родючості чорнозему типового Лівобережного Лісостепу України; отримано нові знання щодо закономірностей впливу тривалого застосування окремих видів мінеральних добрив та їх поєднань на показники родючості грунту, на основі яких розроблено моделі оптимізації норм мінеральних добрив під пшеницю озиму та математичні моделі прогнозування врожайності пшениці озимої за рахунок природної родючості ґрунту та внесення добрив. Практичні результати – результати досліджень увійшли до рекомендацій: «Науково обґрунтована система удобрення польових культур, адаптованих до сучасних умов ведення землеробства в зоні Лівобережного Лісостепу України», «Оптимізація параметрів поживного режиму чорнозему типового для одержання продукції високої якості», «Науковий супровід агрохімічного забезпечення в сучасних технологіях вирощування зернових культур» та ін. Отримано патент на корисну модель «Спосіб визначення оптимальної дози азотних добрив для підживлення зернових культур впродовж вегетації». Новизна – уперше: для умов недостатнього та нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України обґрунтовано оптимальні норми мінеральних добрив для пшениці озимої та розроблено математичні моделі прогнозування її врожайності на чорноземах типових за різних рівнів родючості; встановлено закономірності впливу окремих видів мінеральних добрив та їх парних комбінацій на врожайність та якість зерна пшениці озимої; визначено вплив тривалого внесення добрив на динаміку фізичних, фізико-хімічних та агрохімічних показників ґрунту; розроблено нормативні показники витрат мінеральних добрив для підвищення вмісту в ґрунті рухомих сполук азоту, фосфору й калію на 1 мг/кг ґрунту. Уточнено систему удобрення пшениці озимої з оптимальними нормами мінеральних добрив: на природному агрофоні є N57Р103К0, що забезпечує врожайність 6,46 т/га, уміст білка в зерні 12,9 %, клейковини – 25 %; на агрофоні післядії гною (240 т/га) N48Р87К0, що забезпечує врожайність 6,73 т/га, уміст білка в зерні – 13,8 %, клейковини – 25 %. Дістали подальшого розвитку питання математичного планування схем польових дослідів для комплексного вивчення взаємодії різних чинників, що впливають на врожайність культур, якість продукції та родючість ґрунту. Ступінь впровадження – результати досліджень пройшли апробацію та впровадження у ПАТ «Агрокомбінат» «Слобожанський» Чугуївського району Харківської області. Матеріали включено в навчальний процес Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Галузь – сільське господарство.
