Явний М. І. Лісівничий і санітарний стан в'язових деревостанів Київського Полісся та їх оздоровлення

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U003593

Здобувач

Спеціальність

  • 06.03.03 - Лісознавство і лісівництво

08-07-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.09

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертацію присвячено дослідженню лісівничого і санітарного стану в'язових порід Київського Полісся та їх оздоровлення. Акцентується увага, що деградація та масове всихання в'язових насаджень досягли глобального рівня і відзначені як в Україні, так і світі. Обраховано індекс санітарного стану, який характеризується середнім ступенем пошкодження та дає змогу встановити, що насадження досліджуваного регіону належать до категорії сильно ослаблених. В'язові деревні види виявлено в наступних типах лісорослинних умов: свіжих суборах – до 10 %; свіжих складних суборах – 56; у мокрих складних суборах – 21; у сирих дібровах – 4; у вологих борах, сухих і складних суборах, вологих та мокрих дібровах – менше 1–2 %. В’язові деревостани та насадження за участю в’язових ростуть за середнім класом бонітету І,5, 60 % із них мають відносну повноту 0,7–0,8. Спостерігається значне переважання стиглих і перестійних насаджень за участю в'язових як головної породи, оскільки їхня частка сягає 83 %. Найменшу частку становлять молодняки – 2 %, що свідчить про зменшення використання рослин роду Ulmus L. як головної породи у створенні штучних насаджень. Аналізуючи зміни показників популяції за фазами розвитку осередків, слід зазначити, що досліджувані насадження у динаміці з 2004 по 2006 рр. знаходилися у стані розсіювання або, так званої, «кризи», тоді як, починаючи з 2007 р., – у стані власне спалаху осередку. Наявні осередки стовбурових шкідників характеризуються високим, середнім і низьким ступенем заселення дерев. Виявлено осередки поселення наступних видів заболонників: Scolytus scolytus, S. multistriatus та S. pygmaeus. За обрахованим коефіцієнтом Жаккара найбільша відмінність популяцій в осередках притаманна заболоннику руйнівнику і заболоннику пігмею (коефіцієнт Жаккара 28 % подібності). Найподібніші види, що формують спільні популяції в насадженнях, це заболонник руйнівник і заболонник струменистий – 71,4 % подібності.

Файли

Схожі дисертації