Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 «Екологія». – КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» Міністерства освіти і науки України, Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, Київ, 2019.
Для збереження БР Східного Поділля запропоновано вдосконалену схему структурно‒функціональної оптимізації РЕМ. Загальна площа її структурних елементів (КТ, ЕК, БТ і ВТ) складає 884 087,53 га, що становить 33,37% від загальної площі території регіону. Основними її структурними елементами є 16 ЕК (площею 688 487 га – 25,98% від загальної площі): 3 національного (складові Бузького, Дністровського, Південноукраїнського – 306 406 га – 11,56% від загальної площі), 6 регіонального (222 985 га – 8,41%) і 7 локального рівня (159 096 га – 6%), вздовж яких визначені природні ядра (біоцентри), функціонування яких забезпечують 24 КТ (заповідні об’єкти) – 1 міжнародного, 3 національного, 9 регіонального і 11 локального рівня (площею 123 557,93 га – 4,66% від загальної площі), визначені 60 ВТ (72 042,6 га, що становить 2,71%) і буферні зони, площею біля 200 тис. га. Структурно‒функціональні особливості розподілу 439 об’єктів природно‒заповідної мережі Східного Поділля площею 66 730,48 га і рівнем заповідності 2,52% у вимірі біогеографічної системи свідчать, що вона не є оптимальною. Для цього треба створити біоцентрично-мережевну, географічно-репрезентативну мережу заповідних об’єктів, зважаючи на геоботанічне, фізико-географічне, лісотипологічне й агроекологічне районування України. Для реалізації завдань збереження біорізноманіття регіону треба провести оптимізацію землекористування. З огляду на екологонебезпечну розораність його земель (65,2%), її рекомендовано скоротити в середньому на 22,8%. Зменшення частки орних земель потрібно здійснювати шляхом вилучення сильно еродованих і малопродуктивних земель. Значну їх частину з крутизною схилів більше 7о необхідно відвести під залісення, що сприятиме збільшенню лісистості території в середньому до 19–20%. Іншу частину вилучених орних земель з крутизною схилів менше 7о потрібно відвести під залуження, що дасть можливість збільшити частку пасовищ і сіножатей до 18–19%. Застосування цих оптимізаційних заходів дасть змогу збільшити частку екологічно стійких угідь з 29,4 до 45,49% та істотно розширити екостабілізаційну і соціально‒економічну роль екомережі. Основним шляхом реалізації РЕМ є подальша оптимізація ПЗФ – створення нових заповідних об’єктів (трансбіосферний резерват «Дністерський каньйон» спільно з Молдовою), виділення для них меж в натуру. Оптимізація і реалізація РЕМ потребує «гармонійного вписання» її в «Генеральну схему планування території Вінницької області», забезпечення якісно нової раціональної організації території.
