Луценко К. О. Оптимізація комплексного патогенетичного лікування хворих на ліпоїдний некробіоз

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування хворих на ліпоїдний некробіоз шляхом використання в комплексній патогенетичній терапії D-пеніциламіну на основі оцінки епідеміологічних, клінічних, біохімічних і патогістологічних особливостей перебігу дерматозу. Під спостереженням знаходилися 48 хворих на типову форму ЛН, які були поділені на 3 групи для подальшого дослідження: I група – без поєднання з ЦД – 27 пацієнтів; II група – в поєднанні з ЦД II типу – 14 ; III група – в поєднанні з ЦД I типу – 7. Встановлені клініко-епідеміологічні особливості перебігу захворювання. Вказано на односпрямованність порушень ліпідного обміну у хворих на ЛН з ЦД I та II типів, що проявляється гіперхолестерінемією, гіпертригліцеридемією, підвищенням рівня ЛПНЩ і зниженням рівня ЛПВЩ та може створювати умови для формування некробіотичних змін сполучної тканини дерми. На основі морфометричних досліджень встановлено, що у хворих на ЛН найбільші зрушення в шкірі відбуваються з боку судин МГЦР шкіри та колагенової субстанції сполучної тканини дерми. При цьому більш тяжке ураження шкіри відмічається, коли дерматоз протікає на фоні ЦД I типу. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику новий спосіб комплексного патогенетичного лікування хворих на ліпоїдний некробіоз з використанням D-пеніциламіну, що дозволило значно поліпшити клінічні результати в більш короткі терміни. Ключові слова: ліпоїдний некробіоз, вуглеводний обмін, ліпідний обмін, морфометрія, D-пеніциламін.