Аравіцький Є. О. Будова та морфогенез тимусу в постнатальному періоді після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону (анатомо-експериментальне дослідження)

В результаті роботи було виявлено, що введення дексаметазону призводить до прискореного дозрівання епітеліоретикулоцитів коркової речовини та зменшення кількості малих, середніх, великих лімфоцитів та лімфобластів, PNA+-лімфоцитів в субкапсулярній зоні, корі та мозковій речовині на тлі великої кількості клітин у стадії апоптозу, що також дозволяє краще візуалізувати WGA+-клітини. Також спостерігається затримка процесів позитивної та негативної селекції до періоду компенсаторного відновлення пулу лімфоцитів з їх попередників, що надходять із кісткового мозку. У подальшому це може викликати розвиток імунодефіцитних станів внаслідок порушення морфогенезу вторинних імунних органів. Водночас було виявлено, що вплив стафілококового анатоксину на незрілу імунну систему плода призводить до затримки дозрівання епітеліоретикулоцитів кіркової речовини, що супроводжується зростанням інтенсивності проліферації, а значить і кількості клітин з фігурами мітозів і кількості імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів різного діаметру. Це призводить до змін у процесах внутрішньотимічної міграції, за рахунок чого виникають зміни у відносній площі морфо-функціональних зон тимусу. Також це виявляється у дезорганізації процесів позитивної та негативної селекції, супроводжуючись збільшенням частки незрілих форм лімфоцитів та їх еміграцією із органу на периферію. Як наслідок, виникають зміни у морфогенезі лімфоїдних органів, що може призводити до розвитку алергічної та аутоімунної патології у майбутньому.