Шаропов Б. Р. Експресія та функція капсаїцинового рецептора TRPV1 у сечовому міхурі щура в нормі та при патології

У дисертаційній роботі представлено нові дані щодо функціонування іонного каналу Transientreceptorpotentialvanilloid1 (TRPV1) у тканинах сечового міхура. Цей канально-рецепторний мембранний білок, класично відомий як рецептор капсаїцину (КАПС) і термосенсор у периферичних ноцицепторах ссавців, у останнє десятиріччя привертає все більшу увагу як фізіологічно значущий полімодальний сенсор багатьох фізико-хімічних стимулів – пекучих температур (>42° С), кислогорН, механічного напруження та низкиендогенних лігандів включаючи деякі сигнальні ліпіди, спермін, окситоцин, оксид азоту (NO). В даній роботівперше продемонстровано, що TRPV1 функціонально присутній в гладеньком’язових клітинах (ГМК) детрузора сечового міхура щура. Виявлено, що КАПС викликає збільшення внутрішньоклітинної концентрації іонів Ca2+([Са2+]i) у 42% ізольованих ГМК, причому просторовий характер розповсюдження [Са2+]i вказує на локалізацію TRPV1 у мембранівнутрішньоклітинних Ca2+-депо ендоплазматичного ретикулума. Цей висновок підтверджувався результатами електрофізіологічних вимірювань, за якими КАПС був не здатний викликати класичний, TRPV1-опосередкований мембранний струм (ІTRPV1), а також даними флуоресцентної імуноцитохімії із використанням анти-TRPV1 антитіл. Прикладання селективних антагоністів TRPV1 – капсазепінуабоBCTC– до смужок гладеньких м'язів детрузора (ГМД) блокувало20-40% скорочення, викликаного холіноміметикомкарбахоліном, свідчачи про участь TRPV1у сигнальному каскаді холінергічного скорочення ГМД.Нами також вперше показано, що у сенсорних нейронах донори NO можуть активувати макроскопічний ІTRPV1тільки за наявності сульфгідрил-вмісних реагентів (напр. нітропрусиду натрію), які пришвидшують вивільнення оксиду азоту з молекул-донорів. При моделюванні діабету у щурів з допомогою стрептозотоцину вдалося встановитизбільшення функціональної експресії TRPV1в аферентних нейронах з одночасним послабленням локальних ефектів, пов'язаних з його активацією, на скоротливість ГМД. Це вказує, з одного боку, на посилення TRPV1-залежної аферентної ділянки рефлексу сечовиділення при діабеті, а з другого – на зниження скоротливої здатності ГМД.