Гомирева О. І. Графіка Т. Г. Шевченка 1847–1861 рр.: особливості художньої мови

Працю присвячено дослідженню графічної спадщини Тараса Шевченка. Наукова новизна полягає у вивченні стилістичних особливостей творчості художника за допомогою мистецтвознавчого аналізу значного масиву графічних творів Т. Шевченка 1847–1861 років. На основі вивчення цих робіт та узагальнення результатів аналізу виявлено індивідуальні особливості художньої манери митця, розвиток і зміну цієї манери за періодами творчості, поєднання різностильових тенденцій, зокрема академізму, романтизму, реалізму та українського народного мистецтва. У результаті дослідження простежено вирішення митцем таких художніх проблем: розробки просторових, пластичних, емоційних можливостей виразної світлотіні; пошуків композиційної цілісності й рівноваги; відпрацювання графічних прийомів і тональних контрастів у різних техніках; пошуків колористичної виразності в акварелі. Проведений порівняльний аналіз мистецької манери Т. Шевченка з творчими методами інших художників, які вплинули на нього (П. Соколова, К. Брюллова, Рембрандта Харменса ван Рейна). Наведені у дисертації дослідження та висновки дають змогу скласти комплексне уявлення про художнє бачення українського митця та його поступовий розвиток.