Луценко Д. Г. Стан мікрогемоциркуляторної системи та вегетативної регуляції серцевого ритму щурів в умовах різних режимів холодової аклімації.

Об’єкт дослідження – структурно-функціональний стан серцево-судинної системи тварин в умовах формування адаптації організму до холоду. Мета роботи – дослідити стан мікрогемоциркуляторного русла та вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів в умовах неперервної та ритмічної холодової аклімації. Методи дослідження: моделювання холодової аклімації у щурів методами неперервного витримування в умовах холоду та ритмічної дії холодових впливів; тест вимушеного плавання в холодній воді для оцінювання адаптаційних здібностей організму; електрокардіографія з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму; прижиттєва мікроскопія судин шкіри, стегнового м’яза, печінки та головного мозку (з використанням люмінесцентного та поляризаційного освітлення) з подальшим морфометричним аналізом фото- і відеозображень; гістологічний аналіз крові для визначення лейкоцитарного складу крові з подальшим розрахунком лейкоцитарних індексів; визначення рівню кінцевих продуктів обміну оксиду азоту в тканинах за реакцією Грисса; вимірювання осмотичної крихкості еритроцитів методом малокутового розсіювання світла для обчислення індексу сферичності еритроцитів; статистичний аналіз. Вперше показано, що застосування неперервного і ритмічного режимів холодової аклімації приводять до різної відповіді мікросудин піальної оболонки головного мозку, шкіри, м'язів і печінки у щурів. Уперше встановлено, що тварини з різним вихідним рівнем вегетативної регуляції серця при тривалих режимах холодової аклімації реалізують стратегії, які відрізняються за ступенем залучення симпатичної і парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи. Вперше показано, що застосування неперервного і ритмічного режимів холодової аклімації приводять до зміни осмотичної крихкості еритроцитів крові щурів. Вперше показано, що після неперервного і ритмічного режимів холодової аклімації спостерігається зниження концентрації метаболітів оксиду азоту в сироватці крові. Вплив неперервної холодової аклімації призводить до значного підвищення рівня метаболітів оксиду азоту в міокарді щурів, а ритмічної холодової аклімації – до зниження їх рівня в тканинах кори головного мозку.