Шалай Я. Р. Роль вільнорадикальних процесів у антинеопластичній активності похідних тіазолу

Дисертація присвячена дослідженню участі вільнорадикальних процесів у механізмах протипухлинної дії похідних тіазолу. Досліджено, що два новосинтезованих похідних тіазолу виявляють високу цитотоксичну дію співрозмірну із доксорубіцином щодо окремих ліній пухлинних клітин (гліобластома, меланома, лейкоз) і не є токсичними для здорових клітин. Встановлено, що ці речовини призводять до незворотніх змін ультраструктури пухлинних клітин. Водночас, встановлено, що досліджувані речовини втрачають цитотоксичні властивості за наявності перехоплювачів активних форм Оксигену. Виявлено вплив досліджуваних похідних тіазолу на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів. За дії досліджуваних речовин рівень первинних продуктів ПОЛ (гідропероксиди) або зростає, або не змінюється, а рівень вторинних продуктів ПОЛ знижується. Досліджувані речовини знижують рівень супероксидного радикала. Встановлено, що досліджувані речовини активують супероксиддисмутазу та знижують каталазну та глутатіонпероксидазну активність. З’ясовано, що за дії досліджуваних речовин параметри дихання та окисного фосфорилювання статистично достовірно не змінюються. Уперше зареєстровано мембранний потенціал мітохондрій клітин лімфоми. Встановлено, що за дії принаймні однієї з досліджуваних речовин знижується мембранний потенціал мітохондрій. Запропоновано механізм цитотоксичності досліджуваних речовин, який також включає активацію апопотозу та розриви молекул ДНК. Досліджувані похідні тіазолу не впливають на рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксидного радикала, активність ферментів антиоксидантної системи у гепатоцитах мишей. Отримані результати розширюють уявлення про механізм дії похідних тіазолу на пухлинні клітини in vitro. Дані можуть бути використані для проведення подальших доклінічних досліджень похідних тіазолу як потенційних протипухлинних препаратів з мінімальним побічним ефектом