Черненко І. О. Формування посттравматичного стресового розладу у комбатантів (фактори ризику, профілактика, терапія, реабілітація)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U004362

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.16 - Психіатрія

27-09-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

Державна установа "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертацію присвячено розробці напрямків профілактики і алгоритмів формування персоніфікованих програм терапії та реабілітації комбатантів з ПТСР на основі результатів комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та соціально-демографічного досліджень. Були обстежені 150 учасників бойових дій в зоні АТО. Цей контингент був представлений двома групами порівняння, а саме: 93 комбатанта з ПТСР (група 1) і 57 умовно-здорових комбатантів (група 2). Використовувалися наступні методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, соціально-демографічний, психодіагностичний та методи математичної статистики. Встановлено, що найбільший внесок в сукупний ризик формування ПТСР у комбатантів роблять: тривала або серйозна (самостійно визначена і названа) психотравма протягом бойових дій (ДК=16,51, МІ=6,33), відчуття проблем з соматичним здоров’ям (ДК=13,78, МІ=5,54) та пов’язане з ними бажання комісуватися з лав ЗСУ (ДК=14,31, МІ=3,26). Показано, що в психічному статусі комбатантів достовірно (p<0,001) превалюють афективні, астенічні і психосоматичні прояви (середня інформативність запитань, щодо цих проявів (ΣМІ/n), становила 2,16; 1,77 та 1,32 од., відповідно); в той час як нав’язливі, іпохондричні та істеричні прояви виражені у них значно слабше (1,17; 0,57 та 0,30 од., відповідно). Доведено, що найбільш інформативними в плані діагностики ПТСР (за показником ΣсрМІ) виявились такі психометричні методики як: SCL-90R (ΣсрМІ = 4,51) та оцінка виразності порушень сну Я.І. Левіна (ΣсрМІ = 3,37). На основі проведених досліджень створено комплексну лікувально-реабілітаційну програму для комбатантів, яка включає наступні складові: клініко-діагностичну програму; комплекс методів, процедури та алгоритм проведення психотерапії та психофармакотерапії СД у комбатантів; а також алгоритм персоніфікованого застосування розроблених програм (лікувально-реабілітаційний маршрут) комбатантів з ПТСР. В результаті апробації запропонованої комплексної лікувально-реабілітаційної програми встановлено, що вона забезпечує нівелювання симптомів ПТСР в 84,78 % випадків в основній групі проти 65,22 % – в контрольній.

Файли

Схожі дисертації