У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нові вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної стоматології – удосконалення сучасних методів діагностики, використання нових способів лікування та профілактики рецидивів у пацієнтів із відкритим прикусом за допомогою розроблених конструкцій ортодонтичних апаратів.
Метою дисертації є підвищення ефективності лікування пацієнтів із відкритим прикусом, зокрема зниження частоти рецидивів шляхом удосконалення клініко-рентгенологічної діагностики, вибору оптимального вікового періоду для лікування та застосування різних конструкцій ортодонтичних апаратів.
При масовому обстеженні 1452 дітей віком від 6 до 17 років у шкільних закладах м. Києва, зубощелепні аномалії виявлені у 1094 осіб, тобто у 75,3% випадків. Зокрема відкритий прикус становить 2,3% серед усіх обстежених, у структурі зубощелепних аномалій – 3,1%, а за даними звернень 1764 пацієнтів до СМЦ НМУ імені О.О.Богомольця - спостерігається у 5,5%.
Нами було прийнято на лікування 73 пацієнти із відкритим прикусом віком від 8 до 12 років, які звернулися за ортодонтичною допомогою в СМЦ НМУ імені О.О. Богомольця. Враховуючи клінічну картину та етіологічні чинники, пацієнти були поділені на групи та підгрупи, відповідно до параметрів нахилу зубів (протрузії чи ретрузії) та типу росту обличчя.
Для пацієнтів основної групи (53 особи), нами були розроблені й використані ортодонтичні апарати, дія яких направлена не тільки на усунення деформації по вертикалі, а й на встановлення правильного нахилу як верхніх, так і нижніх фронтальних зубів.
Для аналізу цефалограм використовували параметри, які найбільш об’єктивно характеризують вертикальне співвідношення лицевого черепа.
За даними цефалограм скелетний компонент відкритого прикусу діагностовано у 78% обстежених. Вертикальний напрям росту лицевого черепа спостерігався у 70% обстежених, що мало прогностичне значення.
Розроблено алгоритм проведення диференційної діагностики різних форм відкритого прикусу.
Для підвищення ефективності лікування були розроблені конструкції ортодонтичних апаратів для лікування відкритого прикусу (патенти України на корисну модель № 115089 від 23.07.2017 р., № 117888 від 10.07.2017 р.), які дозволяли здійснити цілеспрямоване та ефективне переміщення зубів у вертикальній площині.
Використання запропонованих нами ортодонтичних апаратів для лікування відкритого прикусу дало позитивний результат у 43 (81,1%) із 53 пацієнтів, із них 31 (77,5%) із 40 пацієнтів із вертикальним типом росту та 12 (92,3%) із 13 осіб із горизонтальним типом росту.
При проведенні аналізу ACOVA, виявлено значний зв’язок терміну лікування з методом лікування, типом росту та віком пацієнта, показник детермінації R2adjusted=0,7 при p<0,001. Проведений аналіз засвідчив, що термін лікування для пацієнтів основної групи скорочується (p<0,001) на 6,5 місяців (95% ВІ 5,1 міс.–7,9 міс.) відносно групи порівняння. У пацієнтів із вертикальним типом росту терміни лікування в середньому на 5,8 місяців (95% ВІ 4,4 міс.–7,2 міс.) довші (p<0,001), ніж у дітей із горизонтальним типом росту.
Для оцінювання ефективності лікування було використано метод побудови багатофакторних логістичних моделей регресії. Проведення аналізу виявило 3 значимих фактори ризику: конструкція ортодонтичного апарата, вік, та нижній щепний кут (∠N-Go-Me). Встановлено, що ризик недосягнення ефекту лікування за показником розміру вертикальної щілини зменшується (p=0,04) за використання запропонованих ортодонтичних апаратів, ВШ = 0,18 (95% ВІ 0,04 – 0,92) відносно групи порівняння (за стандартизації за віком та показником ∠N-Go-Me також ризик недосягнення ефекту лікування зростає (p=0,005), ВШ =2,3 (95% ВІ 1,3 – 4,1) на кожен рік віку пацієнта (за стандартизації за методом лікування та показником ∠N-Go-Me).
Встановлено, що після закінчення ортодонтичного лікування не відбувається повної нормалізації функціональної активності мімічних і жувальних м’язів та потребує пролонгованого терміну для свого відновлення. Розроблені нові конструкції ретенційних ортодонтичних апаратів (патенти України на корисну модель № 117886 від 10.07.2017р. та № 117887 від 10.07.2017р.) дозволили підвищити ефективність ретенційного періоду.
За допомогою механіко-математичного моделювання обгрунтовано механізм дії розробленого ортодонтичного апарата, що використовувався для стабілізації отриманих результатів лікування відкритого прикусу.
Ключові слова: діти, відкритий прикус, діагностика, ортодонтичне лікування, ретенція.
