Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають, розвиваються та припиняються під час виконання стороною обвинувачення у стадії досудового розслідування обвинувальної діяльності в її початковій (досудовій) формі. Мета: надання наукового визначення початковій (досудовій) формі кримінального обвинувачення, що реалізується стороною обвинувачення у стадії досудового розслідування, розкриття її змісту, цілі, завдань, принципів та кримінального процесуального порядку реалізації. Методи: загальнотеоретичні та спеціально-наукові методи пізнання, а саме, діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, логіко-семантичний, логіко-правовий, статистичний, методи структурно-функціонального аналізу, моделювання, системного аналізу тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: надано наукове визначення початкової (досудової) форми обвинувачення, що реалізується стороною обвинувачення у стадії досудового розслідування як «порушення обвинувачення та офіційне оформлення обвинувального акту»; сформульовано авторський варіант цілі, завдань і принципів обвинувальної діяльності у її початковій (досудовій) формі; визначено процесуальний механізм реалізації функції обвинувачення у її першій початковій (досудовій) формі і розкриті його основні складові елементи, які надають йому системного і динамічного характеру; обґрунтовано необхідність виключення із п. 1 ст. 131-1 Конституції України терміна «публічне обвинувачення» із заміною його терміном «державне обвинувачення», бо перший із них відображає лише народний, громадський порядок обвинувачення, а другий – правовий порядок реалізації державної функції обвинувачення, обумовленої одним із завдань, що стоять перед державою (протидія злочинності); окреслено вичерпний перелік учасників кримінального провадження, які в обов’язковому порядку мають входити до складу сторони обвинувачення, діючу у стадії досудового розслідування; запропоновано виключити зі статей КПК України положення, відповідно до якого слідчому судді надається право проводити судово-контрольні провадження з обов’язковою участю сторони захисту у повному складі та лише з одним представником сторони обвинувачення – прокурором, що ставить сторони в нерівне положення і руйнує сам принципи змагальності кримінального процесу. Практичне значення: висновки і пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері, для подальших досліджень з питань початкової (досудової) форми обвинувачення, яка реалізується у досудовому розслідуванні; у законодавчій діяльності, для удосконалення кримінального процесуального законодавства України щодо реалізації обвинувачення у його початковій (досудовій) формі; у правозастосовній сфері як рекомендації щодо діяльності сторони обвинувачення у досудовому розслідуванні. Сфера використання: у навчальному процесі при вивченні курсу кримінального процесу та спецкурсів, під час підготовки підручників і науково-практичних посібників, розробки методичних рекомендацій.
