Дисертацію присвячено створенню епоксиамінних композитів будівельного призначення з підвищеною термостійкістю, поліпшеними технологічними, адгезійно-міцнісними і фізико-механічними властивостями, стійких до впливу кліматичних факторів і агресивних середовищ кліматичної зони Лівії, на основі епоксидіанового олигомера, модифікованого малими добавками ПАР і дисперсними мінеральними наповнювачами, що отверджуються комбінованим бінарним амінним твердником. Об'єкт дослідження. Процеси впливу зовнішніх факторів та складу епоксидіанових композицій на міцність клейового з'єднання бетонних елементів конструкцій, що експлуатуються в умовах кліматичної зони Лівії. Мета дослідження. Підвищення міцності з'єднання бетонних елементів з використанням розроблених епоксидіанових складів, а також підвищення захисту бетонних конструкцій від впливу агресивного середовища кліматичної зони Лівії. Методи досліджень. Експериментальні дослідження виконувалися з використанням методів планування експерименту. Фізико-механічні дослідження проведені згідно з нормативними стандартними методами визначення міцності та водопоглинання будівельних матеріалів і виробів. Вимірювання в’язкості композицій здійснювалося ротаційним методом. Дослідження методом оцінки життєздатності за утворенням полімерних ниток в момент гелеутворення; методом оцінки ступеня затвердіння епоксидіанових складів за вмістом гель-фракції. Реологічні дослідження епоксидіанових складів. Для оцінки адгезії епоксидіанових складів до різних підложок використали метод рівномірного відриву. Вивчення стійкості зразків, які були відновлені розробленими епоксиполімерами, під впливом кліматичних факторів та агресивних середовищ за втратою маси. Методи математичної обробки результатів досліджень. Новизна роботи полягає в тому, що визначено, закономірності спрямованого регулювання технологічних властивостей наповнених епоксиполімерних композицій при підвищених температурах до 1000С. Встановлено можливість створення епоксиполімерів з менш напруженою, однорідною ділатантною структурою шляхом спільного використання діабазового наповнювача, сумішевого затверджувача і поверхнево-активних речовин. Виявлено закономірності регулювання реологічних властивостей, процесів затвердіння структури, хімічної стійкості епоксидних композицій з аеросіловим наповнювачем, що дозволило розробити тиксотропні корозійностійкі епоксидні мастики для захисту бетонних і залізобетонних споруд. Досліджено вплив підвищених температур і термо-удару на адгезійну міцність і руйнівне напруження на вигин при температурах до 1000С, при цьому в температурному інтервалі від 50С до 1000С адгезійна міцність перевищує міцність бетону на розрив, а приріст міцності на вигин склав 10-15%. Практичні результати. На основі розроблених композицій отримано склади з підвищеною теплостійкістю, адгезійною міцністю, хімічною та атмосферо стійкістю, які можуть використовуватися як захисні покриття для захисту і відновлення бетонних об'єктів в умовах кліматичної зони Лівії. Розроблені склади дозволяють на 15-30% збільшити несучу здатність відновлюваного об'єкта, при цьому термін експлуатації складе до 10 років, економічний ефект від впровадження отриманих результатів становить 250$ на 100 м2 покриття.
