Німець Н. М. Підвищення екологічної безпеки повернення супутньо-пластових вод у надра нафтогазоконденсатних родовищ з вилученням йоду

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека – Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Харків, 2019 Дисертація присвячена підвищенню екологічної безпеки процесу повернення супутньо-пластових вод у надра нафтогазоконденсатних родовищ з вилученням сполук заліза та йоду озонуванням. На основі експериментального аналізу компонентного хімічного складу супутньо-пластових вод певних вітчизняних родовищ, наукового обґрунтування їхньої сумісності з пластовими водами оцінено підвищення екологічної безпеки при їхньому поверненні у надра. Встановлено ті вітчизняні нафтогазоконденсатні родовища, які можуть бути сировинною базою для одержання йоду. У процесі досліджень знайдено оптимальні умови видалення сполук заліза в осад і вилучення йоду з супутньо-пластових вод озонуванням, за рахунок вивчення перетворення іонів Fe2+ на іони Fe3+ та ступеня утворення йоду від мольно-іонного відношення реагентів, часу обробки, мінералізації, кислотності середовища, концентрації йодид- та бромид-іонів, поверхні контакту фаз. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що рівень екологічної безпеки підвищується при видаленні сполук заліза й одержанні йоду з супутньо-пластових вод і їхньому поверненні завдяки використанню озонованого повітря з низькою концентрацією озону. Розроблено тест-методи аналізу іонів заліза, сульфатів, йоду, що забезпечують експрес-контроль якості вод та підвищують екологічну безпеку при поверненні озонованих супутньо-пластових вод у надра. Доведено підвищення екологічної безпеки й оцінено економічну ефективність повернення озонованих супутньо-пластових вод із одержанням йоду за рахунок зменшення можливих викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище під час видобування вуглеводнів з нафтогазоконденсатних родовищ. Розроблено технологічну схему підготовки вод із попереднім видаленням сполук заліза й вилученням йоду, яка підвищує екологічну безпеку повернення СПВ у надра. Очікуваний економічний ефект від впровадження даної системи з використанням тільки вод Медведівського родовища становить 2,6 млн.$/рік. Ключові слова: надра, нафтогазоконденсатні родовища, супутньо-пластові води, повернення, підвищення екологічної безпеки, озонування, іони заліза, йод, впровадження, економічний ефект