Письменна Ю. Б. Біорізноманітність, фізіологічні властивості та стійкість до біоцидних засобів мікроміцетів-контамінантів гіпсокартону

Дисертацію присвячено вивченню видового складу мікроскопічних грибів-контамінантів гіпсокартону, їх фізіологічних властивостей і стійкості до біоцидних препаратів. Встановлено, що мікобіоту гіпсокартонних конструкцій житлових приміщень представлено 25 видами 12 родів відділу Ascomycota. Виділено, охарактеризовано і проведено порівняння мікобіоти звичайного і вологостійкого гіпсокартону, який ще не експлуатувався. З поверхонь гіпсокартону виділено більше 50 видів мікроміцетів, серед яких на картоні частіше траплялись Aspergillus flavipes, Chaetomium globosum, Dicyma aurea, Trichoderma viride, на гіпсовому осерді – Alternaria chlamydosopra, A. infectoria, Cladosporium cladosporioides, Stachybotrys chartarum. За умов підвищеної вологості повітря гіпсокартон не є грибостійким, не характеризується фунгістатичною і фунгіцидною дією (за ГОСТ 9.048-89 бал грибостійкості 4-5). Показано зменшення інтенсивності розвитку міцелію від поверхні до внутрішніх шарів гіпсового осердя. На основі фізіологічних особливостей мікроміцети-контамінанти гіпсокартону розподілено на дві групи: первинні контамінанти – конкурентоздатні види з високою швидкістю росту, що знаходяться у матеріалі та на його поверхні (S. chartarum і Chaetomium spp.); та вторинні – види з високою здатністю метаболізувати субстрат, що розвиваються на матеріалі та у повітрі (види родів Acremonium, Aspergillus, Cladosporium, Penicillium, Trichoderma тощо). Встановлено антифунгальну дію на мікроміцети-контамінанти гіпсокартону препаратів Biotol, Sanitol, Royal Flo, Triora. Найдієвішим з них був Biotol з додаванням 0,1% ЕДТА, меншою активністю характеризувався Sanitol, який належить до класу четвертинно-амонійних сполук, що є менш токсичними і рекомендованими для застосування у приміщеннях.