Раус І. В. Удосконалення схем вакцинації віл-інфікованих дітей, що отримують антиретровірусну терапію

Дисертацію присвячено актуальній проблемі педіатрії – покращенню імунного захисту проти вакцин-керованих інфекцій у ВІЛ-інфікованих дітей на підставі вивчення особливостей функціонування імунної системи та визначення факторів, що впливають на формування поствакцинального імунітету. Уперше в Україні проведене дослідження вакцинального статусу дітей з ВІЛ-інфекцією, виявлено значне зниження обсягу охоплення їхімунізацією. Встановлено, що в Україні знижений рівень поствакцинального імунного захисту дітей з ВІЛ-інфекцією як проти вірусних (кір, епідемічний паротит, гепатит В), так і бактеріальних (дифтерія, правець, кашлюк, гемофільна інфекція) вакцин-керованих інфекцій. Визначено фактори, які впливають на рівень імунного захисту проти вакцин-керованих вірусних і бактеріальних інфекційних хвороб у дітей з ВІЛ-інфекцією: ступінь імуносупресії на початок антиретровірусної терапії, вік початку лікування АРВ препаратами, проведення вакцинації після початку АРТ при відновленні функцій імунної системи. У дітей з перинатальною ВІЛ-інфекцією виявлені порушення гуморального імунітету та стану імунної пам’яті В-лімфоцитарної ланки, відзначено недостатнє її відновлення на тлі АРВ терапії і дисбаланс В-лімфоцитів пам’яті, що може пояснювати вплив на формування і тривалість імунного захисту після щеплення. Науково обґрунтовано і доведено ефективність і безпечність застосування сучасних вакцинних препаратів на тлі ВІЛ-інфекції та АРВ терапії. Обгрунтовано і доведено доцільність використання алгоритму дій з імунопрофілактики, який дозволяє проводити безпечну індивідуалізовану вакцинацію дітей з ВІЛ-інфекцією. Ключові слова: ВІЛ-інфекція, вакцинація, діти, поствакцинальний імунітет, специфічні антитіла, антиретровірусна терапія