Шелемба Є. І. Оптимізація тактики ведення пацієнтів з гіперпігментацією шкіри обличчя при різних фототипах

У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі гіперпігментації шкіри обличчя в пацієнтів з різними фототипами: вивчені клініко-епідеміологічні особливості мелазми та постзапальної гіперпігментації залежно від фототипів шкіри та статі хворих; досліджений біохімічний, гормональний і D-статус пацієнтів з різними видами гіпермеланозів при різноманітних фототипах шкіри; вивчена глибина залягання пігменту за допомогою лампи Вуда та дерматоскопічні ознаки при різних видах гіпермеланозів і фототипах шкіри; виявлені гендерні та біофізичні особливості уражених ділянок шкіри у хворих на різноманітні види гіпермеланозів залежно від фототипів шкіри. Розроблений і обґрунтований комплексний і персоніфікований метод лікування пацієнтів з гіпермеланозами шкіри обличчя залежно від дефіциту чи недостатності вітаміну D, виду гіпермеланозу та фототипу шкіри, що полягає у використанні в комплексній терапії вітаміну D3 й азелаїнової кислоти. Впровадження розробленого методу забезпечило значне покращення в 25 (64,1 %) хворих на мелазму, пролікованих за розробленим методом, і лише в 1 (7,1 %) пацієнта, який отримував традиційне лікування; серед хворих на постзапальну гіперпігментацію – в 22 (61,1 %) і 4 (26,6 %) відповідно. Позитивна динаміка шкірного процесу при всіх видах гіпермеланозів шкіри обличчя супроводжувалася підвищенням рівня вітаміну D, показників якості життя, більш вираженим у пацієнтів, пролікованих за розробленою методикою. Ключові слова: гіпермеланози шкіри обличчя, мелазма, постзапальна гіперпігментація, патогенез, дефіцит вітаміну D (статус вітаміну D), коморбідність, лікування.