НОСЕВИЧ Н. Р. ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ ЯК СУБ’ЄКТ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукового завдання, що полягає у кримінологічному пізнанні Державного бюро розслідувань як суб’єкта протидії злочинності в Україні, розробленні пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення законодавства та відповідної правозастосовної практики. Доведено, що кримінологічне пізнання ДБР як суб’єкта протидії злочинності в України охоплює такі напрями: концептуальне визначення ДБР як суб’єкта запобігання злочинам в Україні; правові основи запобіжної діяльності ДБР; реалізація кримінологічної політики держави у діяльності ДБР; мета та завдання запобіжної діяльності ДБР; принципи, функції та методи запобіжної діяльності ДБР; подальше впровадження міжнародних стандартів та апробованих європейських практик в діяльність Бюро. Обґрунтовано, що механізм діяльності ДБР щодо протидії злочинності має свою специфічну функціональну побудову: спочатку відбувається реагування на злочин, а у процесі розслідування злочину здійснюється запобігання новим злочинам. Автором встановлено спеціальні повноваження ДБР у сфері протидії злочинності, що відрізняють його від інших державних правоохоронних органів. Розроблено пропозиції з удосконалення правового забезпечення діяльності Бюро у сфері протидії злочинності. Запропоновано внесення змін до ст. 3 Закону, доповнивши їх такими принципами, як: рівність всіх перед законом; безперервність; забезпечення єдності державної політики у сфері протидії злочинності; взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями. Доведено, що потребує забезпечення реалізації функція забезпечення наступності поколінь та підготовки кадрів для ДБР. Визначено зміст методів, які використовує ДБР у сфері протидії злочинності з відповідним поділом є імперативні (примус) та диспозитивні (переконання та заохочення). Окрему увагу приділено аналізу та прогнозуванню, плануванню та координації протидіючого впливу на злочинність. Проаналізовано статус ДБР як суб’єкт формування та реалізації кримінологічної політики держави, визначено гарантії стабільності кримінологічної політики у сфері діяльності ДБР. Обґрунтовано, що необхідним є введення до штату Бюро посад кримінологів, підготовка кадрів за кримінологічним напрямом, створення кримінологічного центру центрального апарату. Проаналізовано зарубіжний досвід функціонування спеціалізованих державних органів щодо протидії злочинності.