Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Мета: наукове обґрунтування у системі НСРД теоретичних та правових засад втручання у приватне спілкування, а також формулюванні пропозицій із оптимізації правового забезпечення провадження НСРД, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування. Методи: загальнотеоретичні та спеціально-наукові методи пізнання: діалектичний, синергетичний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, соціологічні методи (опитування, анкетування), методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, абстрагування та моделювання тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: сформульовано авторські визначення базових термінів у сфері втручання у приватне спілкування в інтересах досудового розслідування, а саме: «втручання у приватне спілкування», «принципи втручання у приватне спілкування», «засоби втручання у приватне спілкування», що дозволить упорядкувати понятійно-категоріальний апарат, який формує теоретико-правові засади втручання у приватне спілкування при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій; обґрунтовано, що регламентоване ст. 258 КПК України втручання у приватне спілкування у системі негласних слідчих (розшукових) дій є узагальнюючою категорією, сутність якої становить сукупність дій уповноважених суб’єктів, спрямованих на конспіративний доступ до змісту інформації, що передається від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб; запропоновано концепцію нормативно-правового акта, в якому визначено порядок організації та проведення визначених законодавством різновидів втручання у приватне спілкування та передбачено: загальні положення втручання у приватне спілкування; порядок організації та проведення різновидів втручання у приватне спілкування; особливості фіксації ходу та результатів проведення втручання у приватне спілкування. Практичне значення: положення, отримані в результаті проведеного в дисертації дослідження, можуть бути використані: у науково-дослідній сфері, для проведення подальших наукових досліджень щодо правового забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розробки пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення національного законодавства з питань оптимізації правових засад втручання у приватне спілкування при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій; у правотворчій сфері, під час розробки і вдосконалення положень КПК України з метою конкретизації поняття НСРД, підстав їх проведення, об’єднання арешту, огляду та виїмки в одну НСРД та розширення переліку засобів, що використовуються під час проведення НСРД; у правозастосовній сфері, як рекомендації щодо вирішення низки проблемних правових питань, які виникають під час досудового розслідування кримінальних правопорушень та розгляду кримінальних справ в суді; в освітньому процесі, під час підготовки лекцій, навчальних програм, тестових завдань, підручників і навчальних посібників, а також при проведенні занять з дисциплін «Кримінальний процес», «Криміналістика», «Оперативно-розшукова діяльність».
