Бубало Н. М. УРАЖЕННЯ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ, МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ТА ОБЕЗОГЕННІ ЕФЕКТИ У ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРІ ТА ХРОНІЧНІ ІНТОКСИКАЦІЇ ПЕСТИЦИДАМИ

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U100656

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.06 - Токсикологія

16-06-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 26.554.01

Державна установа "Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню особливостей токсичного ураження гепатобіліарної системи (ГБС), порушень обміну речовин, дисбалансу гормонів жирової тканини у пацієнтів, які перенесли гостру та хронічну інтоксикації пестицидами та обезогенних ефектів, як наслідок цих інтоксикацій та обґрунтувати інформаційні біомаркери їх діагностики та оптимізації профілактики. У дослідженні були розглянуті основні синдроми гострого отруєння пестицидами з класу фосфорорганічних пестицидів (ФОП), 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д), синтетичних піретроїдів (СП), а також хронічні інтоксикації пестицидами (ХІП) , наслідки ураження гепатобіліарної системи у віддалений період, особливості формування синдрому внутрішньопечінкового холестазу, роль окисного стресу та ендотоксикозу у розвитку та прогресуванні токсичних уражень печінки, потенційний ризик утворення стеатозу печінки, метаболічні розлади та ожиріння у пацієнтів із доведеною гострою та хронічною інтоксикацією пестицидами. На підставі клінічних, біохімічних та клініко-інструментальних досліджень встановлено, що, крім поширеності неврологічних розладів у пацієнтів з гострою та хронічною інтоксикаціями пестицидами, розвивається токсичне ураження гепатобіліарної системи при гострих інтоксикаціях пестицидами на основі 2,4- Д - у 35,8% випадків, при інтоксикації ФОП - у 53,3% випадків, у разі інтоксикації СП - у 64,2% випадків та ХІП - у 84% випадків. Цитолітичний синдром переважав у структурі клінічних синдромів токсичних уражень ГБС: при гострій інтоксикації пестицидом на основі 2,4-Д - у 89,6% випадків переважно при першому ступені цитолізу, при гострій інтоксикації ФОП - у 93, У 7% випадків переважав другий ступінь цитолізу, при гострій інтоксикації СП - 88,9% випадків та при ХІП - у всіх випадках токсичного гепатиту - II ступеню цитолізу. Гепатодепресивний синдром рідше зустрічається в структурі клінічних синдромів токсичних уражень ГБС: з 2,4-Д інтоксикацією в 10,3% випадків, з інтоксикацією ФОП в 25,0% випадків, з гострою інтоксикацією СП - 22 , 2% та при ХІП - у 25,4% випадків. Синдром внутрішньопечінкового холестазу був виявлений майже однаково у пацієнтів із ураженням ГБС (17,3 - 27,1%) та у пацієнтів без ураження ГБС (15,4 - 27,3%), але у пацієнтів із ураженням ГБС гепатоцелюлярна форма синдрому внутрішньопечінкового холестазу переважала, а у пацієнтів без ознак ураження ГБС - каналікулярна форма. У віддалений період після 15 років у пацієнтів із інтоксикацією 2,4-Д із ураженням ГБС виявили метаболічні порушення з дисліпопротеїнемією (значне підвищення рівня загального холестерину, тригліцеридів, холестерину), а також з ожирінням переважно II-III ступеня зі значним збільшення індексу маси тіла (ІМТ) до середнього (42,75 ± 2,39) кг / (м) 2 та обсягу талії до середнього (116,9 ± 5,95) см (p <0,05). Визначено підвищення рівня гормонів жирової тканини в крові - лептину в 2,5 рази (р<0,05), резистину - у 2 рази (р<0,05), TNF-α - у 10 разів (р<0,05). Помірне зниження рівня адипонектину у обстежуваних пацієнтів у віддалений період, які перенесли гостру інтоксикацію 2,4-Д, можливо передбачити підвищений ризик прогресуючого стеатозу печінки, порушення обміну речовин та ожиріння. Підвищена секреція лептину, резистину та TNF-α не тільки підтримує метаболічні порушення та дезактивацію, але й сприяє їх прогресуванню. Вперше було обґрунтовано доцільність досліджень гормонів жирової тканини (лептину, резистину, адипонектину, TNF-α) для пацієнтів, які перенесли гостру інтоксикацію гербіцидом 2,4-D як діагностичних біомаркерів ураження ГБС та стеатозу печінки. Теоретичне значення отриманих результатів та їх аналіз полягає в тому, що порушення обміну речовин та обезогенні ефекти розглядаються як наслідок гострої інтоксикації пестицидами (2,4-Д, ФОП, СП), а також ХІП, головним чином у пацієнтів з токсичним ураженням HBS. Визначено діагностичне значення цих гормонів (лептину, резистину, TNF-α та адипонектину) як біомаркерів токсичних уражень гепатобіліарної системи, гепатостеатозу та ожиріння. Наявні дані говорять про високий ризик розвитку градієнтного стеатогепатиту та ожиріння у довгостроковій перспективі.

Файли

Схожі дисертації

0420U000081

Колянчук Яна Віталіївна

Репродуктивна токсичність генеричних зразків синтетичного піретроїду лямбда-цигалотрину для щурів Wistar Hannover при дії в період гаметогенезу

0419U001292

Рашківська Інна Олександрівна

Нейротоксична дія зета-циперметрину на щурів за умов його впливу в пре- і постнатальному періодах

0419U001293

Усенко Тетяна Вікторівна

Морфологічний та морфофункціональний стан периферичної крові щурів Wistar Hannover за гострої інтоксикації деякими фунгіцидами групи триазолу та механізми їх гематотоксичної дії

0416U004444

Зінов'єва Марина Людомирівна

Токсичні властивості 7-гідроксикумарину та його комбінована дія з етиловим спиртом (експериментальні дослідження)

0416U000640

Макаров Олексій Олександрович

Порушення мікроелементного складу крові у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та ендотоксикозом на фоні застосування діалізних технологій лікування