Власюк В. В. Кримінально-правове забезпечення охорони діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги

У дисертації запропоновано уніфікувати відповідальність за злочини проти осіб, які здійснюють захист чи представництво особи, надаючи їй правову допомогу, та передбачити її у ст. ст. 343, 345, 347 та 348 КК України (ст. ст. 397‒400 запропоновано виключити із змісту КК України), а також змінити назву розділу XV Особливої частини КК України, визначивши її у такий спосіб: «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян і окремих видів професійної діяльності». Запропоновано враховувати, що кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за злочини проти певного виду професійної діяльності, розміщуються не в розділі Особливої частини кримінального кодексу, присвяченому злочинам саме проти окремих видів професійної діяльності, а в розділі, який містить норми, за допомогою яких забезпечуються заходи кримінально-правового реагування за посягання на зовсім іншу групу соціальних цінностей. Обґрунтовано положення про непослідовність позиції законодавця у закріпленні норм, які забезпечують кримінально-правову охорону діяльності захисника або представника особи та «виражають» поняття правосуддя у широкому розумінні, у розділі ХVІІІ Особливої частини КК України, а норм, спрямованих на забезпечення охорони діяльності органів і службових осіб, яка також включається у зміст правосуддя (зокрема, діяльність органів, які здійснюють досудове розслідування), – у розділі XV Особливої частини КК України.