Манько Н. Ф. Доказовість професійного судження аудитора: теорія та практика

Метою дисертаційної роботи є розробка організаційно-методичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення доказовості професійного судження в аудиті в частині обґрунтування форми аудиторської думки у звіті незалежного аудитора. Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової задачі розробки організаційно-методичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення доказовості професійного судження в аудиті у частині обґрунтування форми аудиторської думки у звіті незалежного аудитора. Найбільш суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, є такі: удосконалено: – концептуальну модель узагальнення локальних суджень аудитора у процесі виконання завдання з аудиту фінансової звітності на основі поєднання методичного та практичного забезпечення локальних суджень щодо суттєвих аспектів фінансової звітності з урахуванням критеріїв досягнення обґрунтованої впевненості щодо відсутності у фінансовій звітності в цілому суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки; – комунікативну модель взаємодії членів команди із завдання в системі командного пізнання через встановлення взаємозв’язку між теорією, практикою та особистими когнітивними здібностями аудитора у процесі формування професійного судження; – організаційно-методичні засади забезпечення формування професійного судження у процесі виконання завдання з аудиту шляхом запропонованих класифікації прийомів аудиту та алгоритму їх застосування у процесі збору аудиторських доказів, побудови організаційної моделі виконання завдання з аудиту; – систематизацію інформаційного забезпечення аудиту з урахуванням етапів виконання завдання через уточнення переліку джерел інформації, які використовуються у процесі збору аудиторських доказів, а також логічну схему формування думки аудитора в розрізі послідовного аналізу інформаційних потоків на кожному з етапів виконання завдання; – предметну область дослідження тверджень управлінського персоналу у частині дотримання базових принципів при підготовці фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності; – методику реагування аудитора на наслідки дії складових аудиторського ризику з метою зменшення їх впливу на формування професійного судження аудитора шляхом розробки механізму впливу аудитора на наслідки дії ризику невиявлення; набули подальшого розвитку: – обґрунтування ролі наукового пізнання у процесі формування професійного судження через дослідження пізнання, як процесу отримання і накопичення знань аудитора, встановлення взаємозв’язку між розвитком наукового пізнання та пізнанням у процесі виконання завдання з аудиту; – методика оцінки інформаційного забезпечення доказовості професійного судження в аудиті, представлена алгоритмом оцінки достатності сформованих аудиторських доказів, інформаційно-організаційною моделлю доказовості професійного судження та форматом внутрішньофірмового стандарту «Оцінка сформованих аудиторських доказів у процесі виконання завдання з аудиту фінансової звітності»; – організаційні аспекти формування локальних суджень аудитора та оцінка їх впливу на вибір форми думки аудитора.