Тіон М. Т. Епізоотологічний моніторинг та вдосконалення профілактики парвовірусного ентериту собак

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101057

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.03 - Ветеринарна мікробіологія та вірусологія

21-07-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 64.359.01

Національний науковий центр "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини"

Анотація

Дисертаційна робота присвячена розробці та вдосконаленню превентивних заходів щодо парвовірозу собак на підставі результатів епізоотологічного моніторингу і застосування екстракту рослинного походження, який володіє імуномодулюючими властивостями, під час вакцинацій. Дослідженнями встановлено, що хвороба уражує не тільки молодняк (від народження до 12 тижневого віку) але і собак старших понад 12 місяців, різної статі, як нещеплених, так і частини щеплених проти ПВЕ. Установлена схильність певних порід собак до захворювання на ПВЕ як в Україні, так і Нігерії та залежність кількості випадків хвороби від регіону Нігерії, сезону року (сухого або вологого) та інших біотичних та абіотичних факторів. Уперше встановлено, що в Нігерії серед збудників парвовірусного ентериту собак виявлено штам CPV 2b на фоні домінуючих CPV 2, CPV 2a та CPV 2c. Патологоанатомічними дослідженнями доведено, що в обох країнах у собак переважає кишкова форма хвороби. Широкий спектр фонових хвороб зумовлює асоційований перебіг з незаразними, бактеріальними та іншими вірусними хворобами, а також імуносупресію. На підставі епізоотологічного моніторингу парвовірозу собак, соціально-етнічних та інших досліджень уперше розроблено короткостроковий прогноз поширення ПВЕ в Нігерії на період 2020–2025 рр. Узагальнення змін гематологічних показників собак, хворих на парвовірусний ентерит, свідчить про виражений моноцитоз (65,5 %), нейтропенію (55,5 %), лейкопенію (31,0 %) або навпаки лейкоцитоз, лімфопенію та еозинопенію залежно від терміну перебігу хвороби. Проведений фітохімічний аналіз етанольних та водних екстрактів Abrus precatorius свідчить про наявність в обох екстрактах алкалоїдів, флавоноїдів, танінів, редукуючих цукрів. Проте у водному екстракті рослини нігерійського походження виявлені також серцеві глікозиди. За результатами досліджень з’ясовано ступінь токсичності різних екстрактів Abrus precatorius за різних концентрацій для лабораторних мишей і собак. Доведено, що застосування водного екстракту Abrus precatorius у дозі 0,68 мг/кг маси собак за вакцинації проти ПВЕ має імуномодулюючий ефект.

Файли

Схожі дисертації