Харитонов В. І. Депресивні розлади у пацієнтів з епілепсією в інтеріктальному періоді (клініко-психопатологічна характеристика, діагностика, терапія)

Дисертацію присвячено комплексному аналізу депресивних розладів у пацієнтів з епілепсією в інтеріктальному періоді, дослідженню їх клініко-психопатологічних характеристик, патопсихологічних особливостей та механізмів формування специфіки психопатологічного стану, клініко-психопатологічних особливостей, патопсихологічних детермінант та механізмів формування інтеріктальних депресій для вирішення проблеми вдосконалення їх діагностики та терапії. В дослідження залучено 149 осіб, з числа яких сформовано три основні та одну контрольну дослідницькі групи. Основні групи дослідження представили 109 хворих на епілепсію з інтеріктальними депресіями: основну групу 1 - хворі з органічними депресивними розладами (F06.32) – 41 пацієнт; основну групу 2 – хворі з психогенними депресивними розладами (розладами адаптації F 43.21 - 43.23) – 31 пацієнт; основну групу 3 – хворі з ендогенними депресіями (депресивний епізод F32.0-32.2 та рекурентний депресивний розлад F33.0-33.2) – 37 осіб. Контрольну групу дослідження склали хворі на епілепсію без ознак депресивної патології в загальній кількості 40 осіб. З урахуванням мети та завдань дослідження в роботі використовувались клініко-психопатологічний, психометричний, психодіагностичний та статистичний методи. Визначено, що клінічні прояви депресій при епілепсії мають свою специфіку в залежності від форми депресивної патології. В структурі органічних депресій превалювали сомато-іпохондричні прояви з соматичною тривогою та астенізацією. В структурі психогенних депресій при епілепсії поряд з депресивними проявами були виражені симптоми тривожного спектру. Провідне місце в структурі ендогенних депресій належало симптомам астено-анергічного спектру з доданням «класичних» депресивних проявів (інсомній, почуття провини, зниження ваги тіла, а також генітальних симптомів). Встановлено, що в патопсихологічних механізмах формування депресивних розладів у хворих на епілепсію задіяні особливості соціально-психологічної адаптації, проявів агресії, характерологічні особливості та специфіка психологічного реагування на хворобу. З урахуванням особливостей психопатологічного стану, клініко-психопатологічних проявів та патопсихологічних чинників формування депресивних розладів в інтеріктальному періоді епілепсії розроблено комплексну програму терапії депресій, яка реалізується за допомогою психофармакотерапії, психотерапії та психоосвіти. За результатами апробації доведена її висока ефективність та результативність, що підтверджено значним покращенням стану пацієнтів, редукцією психопатологічної симптоматики та позитивними змінами в структурі внутрішньої картини хвороби.