Курепіна О. Ю. Правове регулювання публічної закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів

У роботі запропоновано визначення терміну «публічні закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів». Виокремлено та обґрунтовано особливості закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів, а саме: 1) публічні закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів повинні відповідати стратегії розвитку вугільної галузі та суміжних галузей; 2) публічні закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів повинні забезпечити баланс публічних та приватних інтересів шляхом узгодження інтересів держави, суспільства, суб’єктів господарювання, і громадян; 3) публічні закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів повинні забезпечити вирішення соціальних завдань, які стоять перед державою; 4) договір закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів має включати обов’язкові умови, які дозволять врахувати специфіку цього договору та забезпечити його належне виконання. Удосконалено визначення терміну «договір публічної закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів» та класифіковано на три групи істотні умови договору публічної закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів. Обґрунтовано спеціальний порядок оскарження в процесі закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів. Удосконалено кваліфікаційні вимоги до учасників закупівлі та передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність документального підтвердження можливості здійснити постачання вугілля необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик; наявність фінансової звітності, яка підтверджує фінансову спроможність або документальне підтвердження можливості залучення кредитних, інвестиційних та інших коштів; наявність первинних документів, що підтверджують досвід виконання аналогічного договору. На підставі досвіду Канади, США, країн ЄС запропоновано напрями вдосконалення законодавства України щодо закупівлі вугілля для соціально значущих об’єктів. Узагальнено досвід зарубіжних країн та України щодо впровадження сталих закупівель та запропоновано положення, які потрібно імплементувати до законодавства України.