Колотило М. П. Екологічна безпека рекреаційних територій (на прикладі національного природного парку «Вижницький»

В дисертаційному дослідженні вирішено науково-практичне завдання вивчення реальних шляхів підвищення рівня екологічної безпеки зон стаціонарної та регульованої рекреації національного природного парку «Вижницький» на основі моніторингових досліджень санітарно-гігієнічного та мікробіологічного стану заповідних територій. У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальний підхід щодо основних складових, які визначають рівень екологічної безпеки рекреаційних території територій ПЗФ Карпатського регіону. Описано нові методичні підходи очищення поверхневих вод грунтів, що зазнали надмірного антропогенного навантаження в т.ч. і від наднормового рекреаційного навантаження. Наведено результати експериментальних досліджень щодо отримання паливних гранул методом екструзії, охарактеризовано очисну конструкцію «ВіКа. Здійснено оцінку поверхневих вод, грунтів та атмосферного повітря основних об’єктів рекреації на основі моніторингу санітарно-гігієнічних та мікробіологічних показників.. Показано, що зростання вмісту завислих речовин та органічних забруднювачів супроводжується зменшенням концентрації у воді вільного кисню та зростанням величини показників БСК, ХСК в порівнянні із еталонною «заповідною» зоною національного природного парку «Вижницький». Має місце також збільшення колі-індексу в середньому в пробах річкової води, відібраних у зоні рекреації НПП. Виявлено порушення санітарно-гігієнічного та мікробіологічного балансу грунтів, річкової мережі рекреаційних територій НПП внаслідок ерозії та зсувів, ведення лісогосподарського та тваринницького господарства на прилеглих до заповідного об’єкту територіях в зоні традиційних господарських ландшафтів. Доказана необхідність екологізації господарської діяльності довкола заповідних територій шляхом створення буферних зон. Виявлено, що природне та напівприродне середовище заповідної зони та зон рекреації характеризується підвищеним вмістом легких аероіонів в порівнянні із господарською зоною НПП. Прослідковується тісний зв'язок між рівнем забруднення гідросфери, грунтів та екологічним станом атмосферного повітря. Показано, що вивчені санітарно-гігієнічні та мікробіологічні показники екотопу є надійними індикаторами екологічної безпеки та відображають збалансованість розвитку заповідного об’єкту. Для розширення рекреаційних послуг та зменшення можливих небезпек та ризиків запропонована системи інженерно-технічних та управлінських рішень. Розроблено інженерні заходи (використання конструкції «ВіКа», отримання паливних гранул та брикетів) для зменшення забруднення гідроекосистеми і грунтів та мінімізації екологічної небезпеки на території заповідного об’єкту. Серед запропонованих організаційно-управлінських рішень, що направлені на підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів рекреації ПЗФ Карпатського регіону: розширення території та винесення в натуру меж заповідних об'єктів; розробка пропозиції для органів місцевого самоврядування щодо формування території НПП за вододільним принципом; залучення науковців ВНЗ регіону та громадських екологічних організацій до питань управління природоохоронною діяльністю на заповідних територіях; розширення сфери екологічних послуг ( в т.ч. рекреаційних) для місцевого населення; розвиток рекреації із врахуванням антропогенного навантаження; активне залучення коштів міжнародних грантових програм до зміцнення структури та матеріального забезпечення НПП. На основі проведених досліджень та врахування принципів екологічної безпеки розроблено та впроваджено програму сталого розвитку рекреаційних територій для національних природних парків «Вижницький» та «Черемоський». Ключові слова: заповідні території, рекреаційна діяльність, антропогенне навантаження, санітарно-екологічні індикатори, еталонні території, екологічна безпека, екосистемний підхід, сталий розвиток.