Дисертацію присвячено розв’язанню наукового завдання щодо ландшафтознавчого обґрунтування організації геоінформаційних систем рекреаційних туристичних ресурсів Карпатського національного природного парку.
Розкрито доцільність застосування ландшафтознавчого підходу як базового при організації геоінформаційних систем та вивченні рекреаційних туристичних ресурсів Карпатського НПП для вдосконалення туристичної, природоохоронної та інших видів діяльності. Сформульовано основні дослідницькі принципи і підходи ландшафтознавчої організації геоінформаційної системи КНПП, проведено та реалізовано методику рекреаційного оцінювання його ресурсів.
Запропоновано структуру ГІС Карпатського НПП, визначено зміст типової бази геоданих для збору, зберігання та обробки інформації; алгоритм і методику рекреаційної оцінки рельєфу, яку застосовують для обґрунтування використання під час розв’язання прикладних завдань (рекреації, туризму, охорони природи). Укладено великомасштабні карти ландшафтних комплексів КНПП, виявлено закономірності ландшафтної структури територій дослідження на рівні місцевостей та стрій.
Проаналізовано ландшафтознавче різноманіття КНПП. З’ясовано, що парк має складну морфологічну структуру території, характеризується своїми особливостями, цілісністю та мозаїчністю, а також контрастністю природних ландшафтних структур. Отже, вивчення природоохоронної території є неповним без проведення ландшафтознавчих досліджень, оскільки базуватиметься лише на вивченні окремих компонентів ландшафту без урахування складної системи їх взаємозв’язків.
Запропоновано створення атласу інформаційної системи КНПП як основи вивчення, розвитку та моніторингу його рекреаційно-туристичної діяльності. Розроблено та побудовано на основі цифрової моделі рельєфу карти крутизни схилів, вертикального та горизонтального розчленування, рекреаційної оцінки рельєфу КНПП. Проаналізовано комфортність погодно-кліматичних умов для потреб рекреації.
Для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у галузі охорони навколишнього середовища важливою є геоінформаційна система, що повинна оперувати різними базами даних та оперативно моделювати можливі негативні явища, що виникають у результаті господарської діяльності чи стихійних явищ природи. За допомогою ГІС можна спрогнозувати та змоделювати потенційну чи реальну подію, отримати комплексну інформацію про територію, перелік видів рослин і тварин тощо, а також моніторингові дані за декілька років.
Удосконалено знання про досвід застосування ГІС-технологій у вивченні рекреаційно-туристичних ресурсів (на прикладі Карпатського національного природного парку).
Набули подальшого розвитку технології геоінформаційного картографування в рекреаційно-туристичній справі та обгрунтування можливостей їх застосування для природоохоронних об’єктів.
Отримані результати досліджень слугуватимуть науковим установам, туристичним організаціям матеріалом для наукової та туристичної роботи, удосконалення чинних і утворення нових туристичних стежок, ознайомлення з рекреаційно-туристичними ресурсами, їх роллю у господарському, екологічному й економічному потенціалі.
