Мільович С. С. Клиноптилоліт Сокирницького родовища: модифікація, властивості, оптимізація параметрів, практичне використання

Дисертація містить результати досліджень елементного складу Сокирницького клиноптилоліту сучасними фізико-хімічними методами досліджень, хімічний склад якого відповідає формулі 1.4(Na,K)2O(Ca,Mg)O3Al2O328SiO222H2O, співвідношення Si / Al – 4.7. Методом порошку розраховано кристалохімічні параметри гратки природного клиноптилоліту Сокирницького родовища: моноклінна сингонія, просторова група C 1 2/m 1, a=17.595, b=17.593, c=7.415 Å, =117.010, V=2044.95 Å3). Показано, що модифікація клиноптилоліту призводить до зростання об’єму елементарної комірки, а обробка розчинами модифікаторів (HCl, NaCl, NH4Cl) не забезпечує повної заміни обмінних іонів клиноптилоліту. Досліджено, що домінантним обмінним іоном клиноптилоліту є Ca2+, на який обмінюється ~80% іонів важких металів (ВМ) – Pb2+,Cd2+,Cu2+. Термодинамічними розрахунками підтверджена можливість самовільного протікання іонного обміну іонів ВМ на клиноптилоліті, і показано, що при сорбції іонів Феруму у випадку однозарядних обмінних іонів, іониий обмін можливий для Fe2+ і Fe3+, а у випадку двозарядних ¬ тільки Fe3+. Доведено термодинамічну та експериментальну можливість іонообмінної сорбції іонів важких металів з ґрунту (при моделюванні фульвокислот за допомогою саліцилової та галової кислот), на основі чого запропоновано механізми зниження концентрації іонів ВМ у ґрунтах. Показано можливість зниження концентрації іонів ВМ при внесенні клиноптилоліту у ґрунт та підвищення рН ґрунту. Встановлено зниження транслокації іонів ВМ з ґрунту у рослини при внесенні клиноптилоліту Сокирницького родовища. Запропоновано органо-мінеральне добриво на основі клиноптилоліту, що позитивно впливає на врожайність та якість картоплі та пшениці.