Нукало Н. М. Монастирі Чернігова в соціокультурних вимірах XVII-XVIII ст.: історична ретроспектива і перспектива розвитку комплексів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101934

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.01 - Історія України

06-11-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 27.053.01

ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

Анотація

Робота виконана на засадах міждисциплінарного підходу із дотриманням принципів об’єктивності, комплексності, історизму. Ґрунтуючись на документальних, речових і зображальних джерелах, комплексно досліджено еволюцію монастирських комплексів м. Чернігова у XVІІ–XVIII ст. та їхнє значення в духовному і соціально-економічному житті міста та Чернігово-Сіверського регіону. Шлях формування та розвитку цих комплексів відображає постійний зв’язок поколінь, що позитивно позначилось на збереженні традиційних форм існування у сучасному модернізованому світі. Для чіткої характеристики ґенези чернечих громад Чернігова, та великого пласту культурної спадщини накопиченої в обителях, залучено репрезентативне коло джерел і літератури. Дослідження синтезує розрізнені дані археології, геології, картографії, краєзнавства й інших спеціальних дисциплін для відтворення історичного шляху Троїцько-Іллінського, Єлецького, П’ятницького та Борисоглібського монастирів, до початку реформ царського уряду, та одразу пісня них. В результаті розглянуто їх соціо-культурне середовище, формування архітектурно-планувальної структури обителей, стильові зміни і вплив на суспільні та культурні процеси в місті та за його межами. Оригінальною тезою дослідження є зв’язок розвитку архітектурних ансамблів Чернігова з проектами розбудови Києво-Печерської Лаври. Привернуто увагу до богослужбових і побутових традицій монастирів, як нематеріальної складової культурної спадщини. Крім принципу історизму, також використано пам’яткознавчий та музеєзнавчий підходи. Це дозволило відобразити погляд на історію крізь призму збережених пам’яток не тільки на території означених монастирських комплексів, а й місць, історично з ним пов’язаних, та у фондах наукових, культурно-освітніх закладів, до яких належать бібліотеки, архіви, музеї, заповідники. Розкриваються значущі та вагомі зміни у становищі монастирів після реформ кінця XVIII cт. та визначаються основні принципи їх подальшого розвитку й діяльності. Досліджується вплив чернігівських монастирів на суспільно-політичний, науковий та культурний розвиток суспільства.

Файли

Схожі дисертації