Гарасимів О. Ю. Вплив практики Європейського суду з прав людини на вдосконалення правозахисного законодавства в Україні (загальнотеоретичний аспект)

Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням впливу рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України на вдосконалення правозахисного законодавства останньої. Вплив практики Європейського суду з прав людини на юридичну діяльність в Україні не обмежується лише вжиттям державою заходів індивідуального характеру, а проявляється і у вжитті заходів загального характеру, а також у врахуванні під час нормопроектної діяльності рекомендацій цієї наднаціональної судової установи, які не володіють обов’язковістю заходів загального характеру. Дослідження зосереджене на з’ясуванні ефективності нормативно-правових правозахисних гарантій в Україні. Актуальність проведеного дослідження зумовлена, зокрема, тим, що узгодження національного законодавства з європейськими стандартами прав і свобод людини є однією з необхідних умов інтеграції України в європейський правовий простір. Однак, заходи загального характеру та рекомендації Європейського суду з прав людини, як правило, залишаються поза увагою монографічних досліджень, на противагу заходам індивідуального характеру. Брак таких загальнотеоретичних досліджень в аспекті праволюдинної проблематики може вважатись однією з причин недостатньо ефективної законодавчої регламентації змісту та порядку виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України. Дослідження здійснено на підставі аналізу як міжнародних актів з прав і свобод людини, Конституції України та національного законодавства, законодавства іноземних держав; так і судової практики (зокрема, рішень Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду). Предметом дослідження є діяльність Української держави щодо вдосконалення національного правозахисного законодавства на основі правових стандартів, встановлених Європейським судом з прав людини. Метою дисертації є дослідження аспектів впливу практики Європейського суду з прав людини на правотворчу (насамперед законодавчу) діяльність в Україні та можливостей подальшого вдосконалення національного правозахисного законодавства на підставі рекомендацій, висвітлених Європейським судом з прав людини у його рішеннях. Дослідження спрямоване передусім на виявлення констатованих у рішеннях ЄСПЛ зауважень щодо недоліків національного правозахисного законодавства та заходів держави стосовно їхнього усунення. Дисертаційне дослідження містить науково обґрунтовані рекомендації для національних правотворчих органів щодо більш ефективного врахування практики Європейського суду з прав людини для вдосконалення національного правозахисного законодавства. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає, зокрема, у тому, що вони можуть бути використані у роботі Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та Секретаріату, а також Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, що підтверджується відповідними довідками.